Юрій никулин: біографія, творчість

Якщо талант можна виміряти народною любов`ю, то справжній геній – це Юрій Нікулін. Біографія, фото (представлені в матеріалі) цього персонажа так само сповнені трагедії і комізму, як і його амплуа.

Перший крок до майбутнього

Майбутній геній народився 18 грудня 1921 року в місті Демидові. Батько і мати були простими, але талановитими людьми. Папа, Володимир Андрійович, навчався в Москві на юриста, але за фахом ніколи не працював. Не закінчивши курс, хлопець пішов до Червоної армії, а звідти його направили на Смоленщину. Мама, Лідія Іванівна, будувала кар`єру в драматичному театрі, куди влаштувався працювати Володимир. Там молоді люди познайомилися і закохалися.

У 1925 році маленька сім`я перебралася до столиці. Батько влаштувався кореспондентом в газету, активно займався художньою самодіяльністю і писав короткі репризи для арени цирку. Лідія кинула роботу і повністю присвятила себе домашнім клопотам.

Саме в Москві закохався в сценічне мистецтво Юрій Нікулін. Біографія могла повернутися інакше, якби батько не привів сина на виставу.

Звичайне дитинство

Позитивна, яскрава атмосфера під куполом захопила його серце. Справжнім подарунком стало те, що тато забрав дитину з собою за лаштунки. Там відвів в гримерку клоуна, який запам`ятався хлопчикові злим і нервовим. Чоловік був абсолютною протилежністю свого героя. На питання сина про те, чому так, батько відповів, що артист просто втомився. Тоді малюк подумав, що якщо стане клоуном, то завжди буде добрим, смішним і привітним.

З дитинства любив жарти Юрій Нікулін. Біографія і творчість цієї людини були нерозривно пов`язані. Зі спогадів актора, перший анекдот він почув у 7 років. Жарт розповів йому та іншим дітям двірник. Хлопчині настільки сподобалася небилиця, що він по кілька разів переказував її своїм рідним і друзям.

Розбійник і клоун

Навчався Юрій непогано, хоча постійно отримував зауваження від викладачів за неувагу. Незважаючи на погану пам`ять, хлопчик розвивав свій комедійний талант в шкільному драматичному гуртку. Над його анекдотами сміялася вся школа. Згодом він записував всі смішні історії в зошит. Ділив хлопець анекдоти на пристойні і непристойні.

У 1939 році юнак закінчив навчання і хотів вступити до військового училища. Але батьки вирішили, що їх енергійному і талановитому синові там скоро набридне.

Але все ж тісно пов`язав свою долю з армією Юрій Нікулін. Коротка біографія розповість про його військові роках. Зокрема, тому, що сам геній не бажав згадувати цей період свого життя. На війну Юрій пішов вісімнадцятирічним юнаком, а повернувся двадцятип`ятилітнім чоловіком.

Герой в бою

Закликали хлопця в армію відразу після школи. З навчального корпусу він відправився на Радянсько-фінську війну. У квітні 1941 року солдат готувався до повернення додому. Але насолодитися мирним життям йому не вдалося. Попереду чекала Велика Вітчизняна. Служив під Ленінградом. Там в 1943 році отримав запалення легенів і якийсь час лежав у госпіталі. Як тільки повернувся на фронт, був контужений і знову потрапив до лікарні. Коли солдат поправився, його направили в Прибалтику. Там він зустрів перемогу.

Багатьох цікавлять воєнні роки і те, як їх пережив Юрій Нікулін. Біографія, національність на фронті не мали значення, адже у всіх була одна місія. Сам комедіант часто зазначав, що нерідко життя йому рятувала випадковість. Він бачив, як гинуть його побратими, і кожен раз розумів, що міг бути на їхньому місці.

Наприкінці служби він займався творчою самодіяльністю і не раз лікував солдат вдалими жартами і позитивом, який випромінював. Серед його медалей є й відмінність за відвагу.

На арені

У 1946 році повернувся додому Юрій Нікулін. Біографія була викривлена війною, але це не завадило генію йти до своєї мрії. Коли виникло питання про те, що робити далі, відповідь була однозначна – йти на сцену. Майбутній актор почав здавати іспити. Але кожна двері, в яку він стукав, закривалася перед носом. Комісія ВДІК навіть помітила, що для кіно його таланту мало. Там йому порадили спробувати свої сили в театрі. Але в ГІТІСі і училище імені Щепкіна, куди чоловік намагався вчинити, вважали, що йому не стати успішним артистом.

Довгий час Юрій тинявся без роботи. Героєві війни навіть пропонували посаду в міліції, на яку він міг погодитися, якби не випадковість.

На одній з афіш оголошень він побачив, що йде набір в студію клоунади. Порадившись з батьком, чоловік вирішив ризикнути. Так почав свою кар`єру актор Юрій Нікулін. Біографія артиста завжди була пов`язана з цирком, а комедія практично текла в його жилах.

Його вибрали серед сотень претендентів. Так він опинився на Кольоровому бульварі.

Старт кар`єри

Працював майбутній актор під керівництвом надзвичайно відомого на той час клоуна -Михайло Румянцева, який грав під псевдонімом Олівець. Там він познайомився з Михайлом Шуйдіним, з яким згодом створив популярний дует. Концерти та гастролі трійки тривали до 1950 року.

Румянцев вимагав від своїх колег чітко дотримуватися сценарію, але два юних артиста хотіли імпровізувати. Через робочого конфлікту молоді люди покинули Олівця і почали самостійну кар`єру.

Велику славу набуває Юрій Нікулін. Біографія відтепер нерозривна зі сценою. У цирк ходили тисячі людей, тільки щоб побачити його виступ. Кожна сцена була сповнена імпровізації, і це стало ключем до успіху. Один і той же сюжет можна було переглядати знову і знову.

У 1958 році артиста запросили в кіно. Дебютом стала картина «Дівчина з гітарою». Там Юрій грав роль піротехніка. Коли актор вперше переглядав фільм, то дуже засмутився. Йому здалося, що в кадрах він виглядає по-дурному. Тоді його підтримала дружина.

Лебедина вірність

Зі своєю великою і єдиною любов`ю геній зустрівся в цирку. Познайомився він з Тетяною Покровської в 1949 році. Тоді вона вчилася і захоплювалася кінним спортом. При університеті була стайня, де жив лоша з короткими ногами. На незвичайне створіння приїхав подивитися Олівець. Тварина сподобалася йому, і він попросив дівчину навчити коня елементарним трюкам.

У цирку Тетяна зустріла молодого асистента. Їй відразу сподобався Юрій Нікулін. Біографія, особисте життя і творчість його відтепер були пов`язані з цією жінкою. Чоловік запросив її на свій виступ. Тоді неприємна трагедія ледь не забрала у артиста життя. Лоша, якого вибрав Олівець, сильно побив Юру під час однієї з сцен, і прямо з арени молодої людини відвезли в лікарню.

Батьки Тетяни були проти того, щоб дочка зустрічалася з клоуном, але вже через півроку після знайомства закохані зіграли весілля. Разом пара прожила майже 50 років.

Образ Бовдура

Всенародне обожнювання акторові приніс режисер Леонід Гайдай. Образ злочинної трійці був надзвичайно популярний. Вперше герої з`явилися в короткометражці «Пес Барбос і незвичайний крос». Тоді для ще більшої правдоподібності образу недотепи Бовдур приклеїли накладні вії. Цю роль виконував Юрій Нікулін. Біографія придбала нові повороти. Тепер клоун став ще й кіноактором.

Продовжилися пригоди трійці в «Операції" И "». Добре пам`ятають глядачі улюблених акторів і по фільму про кавказьку полонянці. Але мало кому відомо, що було ще дві картини, де режисери знімали невгамовних злочинців. Це не дуже популярні фільми «Дайте книгу скарг» і «Сім старих і одна дівчина».

Далі вийшов фільм «Діамантова рука». Образ головного героя писали спеціально під Юру. В одній зі сцен Семен Горбунков повинен був випасти з багажника машини. Для цього спеціально змайстрували копію з пап`є-маше. Коли її випадково знайшла прибиральниця, то мало не зомліла. Так пішов слух про те, що Нікулін помер. Цікаво, що в картині знялися його син Максим і дружина Тетяна. Дитині дали роль хлопчика, який йшов по воді, а жінка грала екскурсовода.

Геній свого часу

Але не тільки комедійних персонажів грав актор. Його запрошували зображати складні, драматичні характери. У 1961 році на екрани вийшла стрічка «Коли дерева були великими». У ній Нікулін показує, наскільки непростий може бути психологія людини. У картині «Андрій Рубльов» Юрій грає ченця. Його герой – це трагедія, яку актор зміг донести до глядача. Надзвичайно трепетним був фільм «Двадцять днів без війни». Герой картини багато в чому відбивав характер самого актора.

Протягом усього життя артист поєднував кіно і цирк. Іноді сцени з одного жанру переходили в іншу сферу. Драму і комізм поєднував у собі одна людина.

Не припиняючи управляти цирком (туди його запросили в 1981 році), він продовжував виступати. В останні роки вів передачу «Білий папуга». Там можна було почути найцікавіші і смішні анекдоти.

Кожен, хто звертався до нього за допомогою, а таких було багато, отримував відповідь. Про доброту цієї людини ходять легенди.

До кінця свого життя дуже хворів Юрій Нікулін. Біографія (дата смерті – 21 серпня 1997) цієї людини сповнена теплоти й добра. Його персонажі – легкі і прості, ще будуть дуже довго помниться. Ця людина відрізнявся винятковою добротою і світлою душею, якій охоче ділився з близькими, друзями і незнайомими людьми.