Білий ведмідь Кнут і його історія (фото)

Доля цього чарівного білого ведмежати торкнулася серця мільйонів людей в усьому світі. Його сумна історія довгий час обговорювалася в ЗМІ. Сьогодні ми хочемо ще раз до неї повернутися і розповісти, як непросто склалося його життя.

Довгоочікувана подія

Вперше за тридцять років в зоопарку міста Берліна 5 грудня 2006 народилися два білих ведмежати-близнюка. Ведмедиця Тоска не стала їх годувати і кинула новонароджених малюків. Одне дитинча загинув через чотири дні після народження, а Кнута (так назвали другу ведмежати) за правилами, чинним в зоопарку, повинні були неодмінно приспати. Однак малюка взяв під опіку людина з добрим серцем - працівник зоопарку Томас Дёрфляйн.

Дивно, але захисники прав тварин залишилися вкрай незадоволеними його самовідданістю, вони стали виступати з вимогами припинити спілкування ведмежати з людьми. Їх не зупиняла думка про те, що це, швидше за все, призведе до трагедії, і ведмідь Кнут загине. Їхня мотивація була наскільки проста, настільки ж і дурна - оскільки мати-ведмедиця залишила своє дитинча, отже, з ним щось не так, а тому його логічна смерть повинна стати результатом природного відбору, а рятують його люди порушують цей процес.

Боротьба за життя ведмежати

До непростій ситуації підключилися численні ЗМІ. Завдяки їх публікаціям білий ведмідь Кнут став залучати підвищену увагу гостей і приносити зоопарку чималу фінансову прибуток. Після публікації цитати одного з борців за права тварин німецьким таблоїдом Bild шанувальники цієї тварини по всьому світу об`єдналися з метою підтримати тих, хто вирішив врятувати малюка. З цього моменту ведмідь Кнут і його друзі почали справжню боротьбу за виживання. На акції протесту приходили діти і літні люди, студенти та робітники. Друзі Кнута з усього світу надсилали мільйони листів, підтримуючи всіх, хто збирався виходжувати малюка.

«Кнутоманія»

Кнут став причиною появи якогось феномена - нової поп-культури, яку назвали «Кнутоманіей». У всьому світі випускалися медіа-продукти, книги і DVD із зображенням загального улюбленця. Ведмедик став головним джерелом доходу зоопарку. Тільки за 2007 рік він склав 5 млн євро. Річні відвідин зоопарку зросли на 30%.

Поява на публіці

Жителі німецької столиці з нетерпінням чекали можливості побачити Кнута, який став справжнім символом міста. Вперше його представили 23 березня 2007. Досить швидко ведмідь Кнут став «світовою зіркою».

Стали неймовірно популярні «Кнут-шоу», де ведмежа грав зі своїм «опікуном», Томасом Дёрфлайном, якого, на жаль, уже немає в живих. У зоопарку й далеко за його межами найпопулярнішими іграшками стали білі ведмежата і різні сувеніри із зображенням популярного малюка.

Статистика стверджує, що більше половини хлопчиків, що народилися в 2007 році в Берліні, отримали ім`я Кнут.

Використання імені

Ласкаво рано чи пізно має повернутися. Завдяки врятованому ведмежаті, доходи зоопарку значно збільшилися. Крім того що в кілька разів зросла кількість його відвідувачів, керівництву установи вдалося зареєструвати ім`я ведмежати в якості торгової марки. Це дозволило продавати товари з його симпатичною мордочкою - блокноти, футболки, м`які іграшки та гуртки, які користувалися підвищеним попитом.

Навіть для всесвітньо відомої організація Greenpeace ведмідь Кнут став дієвою зброєю, яке використовувалося у програмі по захисту навколишнього середовища.

Чи варто дорікати людей у тому, що часом скороминуща сентиментальність поступається місцем меркантильним інтересам? Щороку ведмідь Кнут приносив у фонд зоопарку понад 5 мільйонів євро. Як ви розумієте, це істотно підняло вартість акцій закладу на фондовій біржі Берліна. Зображення тварини періодично з`являлося на обкладинках журналу Vanity Fair в компанії з зірками Голлівуду, а також на відомому логотипі Міністерства навколишнього середовища країни. Ейфорія тривала зовсім недовго: у 2008 році Кнут втратив єдиного друга - Томас Дёрфляйн помер від серцевого нападу. Малюк знову осиротів, і на цей раз по-справжньому.

Відторгнення «побратимів»

Щоб утішити Кнута, його вирішили перевезти у вольєр до білих ведмедів. Серед них були і його біологічні батьки Туга і Ларс.

Як з`ясувалося пізніше, дружнього і ласкавого ведмедика «родичі» труїли, ревнуючи його до людей, і він частенько ставав жертвою знущань з боку «сім`ї». Працівники зоопарку вчасно не помітили зміну в поведінці і настрої Кнута, так як були стурбовані появою нового потомства.

У неволі ці білі гіганти живуть до сорока років, але такого подарунка доля не приготувала для Кнута. Він став пам`ятником страшному людському недузі - безпечності.

Раптова смерть

Ледве Кнуту виповнилося чотири роки, з ним сталася трагедія, яка віддалася болем у мільйонах людських сердець по всьому світу. 19 березня 2011 в своєму вольєрі Кнут раптово знепритомнів і помер.

Свідки трагедії повідомили, що спочатку у нього стала трястися ліва лапа. Кнут почав ходити по колу, а потім впав в басейн. Відразу причину смерті встановити не змогли, прес-служба зоопарку оголосила, що буде проведена аутопсия.

Інше джерело, The Local, за результатами консультацій з фахівцями, називає причиною смерті ведмедя невиявлених раніше порушення в роботі головного мозку. Журнал Focus порахував, що Кнут потонув після епілептичного нападу.

Ведмідь Кнут - причина смерті

Після розтину тіла тварини ветеринари назвали ще одну причину смерті - енцефаліт, який розвинувся на фоні невідомої інфекції.

Разом з тим, захисники тварин стверджують, що патологоанатоми лукавлять, і знаменитому ведмедику "трохи допомогли" відправитися на той світ сильний стрес і незадовільне утримання у вольєрі.

Разом з тим, ці твердження не мають документальних підтверджень, а тому не можуть вважатися офіційними.

Пам`ятник у зоопарку

Безперечно, ведмідь Кнут і Томас - його найвірніший і безкорисливий друг - прославили зоопарк, в якому судилося народитися і померти цій тварині.

Близько 700 відвідувачів стали свідками трагедії. 24 жовтня 2012 в зоопарку Берліна знову згадували, яким був улюбленець мільйонів - ведмідь Кнут. Пам`ятник цьому симпатичному малюкові відкрили на території зоопарку. Його автор - скульптор Йосип Табачник. Композицію назвали «Кнут-мрійник». На церемонії відкриття зібралося більше 300 осіб.

Відразу після смерті тварини у когось виникла ідея зробити з нього опудало і виставити його в музеї. Ця ідея викликала бурхливий протест берлінців, але, тим не менш, задум втілили в життя.

Над опудалом працювали більше двох років. Хутро Кнута наклеєний на тіло зі штучного матеріалу. Очі виконані зі скла і мають карий відтінок. Тепер це експонат Берлінського музею.