Субурбанізація - це що за поняття? Чим відрізняються урбанізація, дезурбанізація і субурбанизация?

Людина - істота, безумовно, соціальне, що прагне до суспільства інших людей. Ось чому населення планети продовжує стрімко "перетікати" у великі міста. З іншого боку, людина - істота природна. Він є невід`ємною частиною, ланкою природного, природного ландшафту. Таким чином, міста та природні зони - без промисловості і вихлопних газів, залишаються сьогодні двома головними осями, навколо яких і обертається життя сучасного суспільства.

У цій статті ми розглянемо поняття, що відносяться до розділу урбаністики. Що таке субурбанизация, дезурбанізація та урбанізація? У чому полягає сенс трьох цих понять?

Значення поняття "урбанізація"

Термін "урбанізація" походить від латинського слова "urbanus", що перекладається як "міський". Під урбанізацією (у широкому сенсі) розуміють зростання ролі міста в житті людини і суспільства. У більш вузькому сенсі це процес зростання міського населення і "перетікання" жителів з сільської місцевості - в міста і мегаполіси.

Про урбанізації, як про соціально-економічний феномен і процесі, активно почали говорити в середині ХХ століття, коли відсоток міського населення став стрімко зростати. Причиною цьому став розвиток промисловості в містах, поява в них нових робочих місць, а також розвиток культурних і освітніх функцій у міських поселеннях.

Вчені виділяють кілька аспектів урбанізаційних процесів, а саме:

• відтік населення з сільської місцевості - в міста;
• трансформація сіл - в поселення міського типу;
• формування великих і цілісних приміських районів розселення.

На питання "що таке субурбанизация, урбанізація, дезурбанізація, роралізація?" відповідає наука геоурбанистика - один з важливих розділів сучасної суспільної географії.

З поняттям "урбанізація" тісно пов`язаний так званий феномен помилкової урбанізації, яка характерна для таких регіонів світу, як Латинська Америка і Південно-Східна Азія. Що являє собою помилкова урбанізація. По суті, це необгрунтований нічим зростання міст, який не супроводжується необхідним зростанням робочих місць і розвитком відповідної інфраструктури. В результаті сільське населення просто напросто "витісняється" у великі міста. Помилкова урбанізація, як правило, супроводжується сплеском безробіття і появою в межах міста так званих "трущоб" - непризначених для нормального життя людини міських кварталів.

Рівень урбанізації в різних країнах світу

Департамент ООН з економічних і соціальних питань щорічно готує черговий рейтинг урбанізації країн світу. Ці дослідження проводяться, починаючи з 1980 року.

Рівень урбанізації - це відсоток міського населення до загальної чисельності мешканців тієї чи іншої країни. І він неоднаковий у різних державах світу. Так, найвищі показники урбанізації (якщо не брати до уваги карликові держави, що складаються з одного міста) зафіксовані в Катарі, Кувейті, Бельгії та Мальті. У всіх цих країнах показники урбанізації населення перевищують 95%. Також рівень урбанізації досить високий в Ісландії, Аргентині, Японії, Ізраїлі, Венесуелі та Уругваї (вище 90%).

Показник Росії в цьому рейтингу за оцінками ООН становить 74%. Внизу рейтингу урбанізації розташувалася Папуа-Нова Гвінея і Бурунді (з показниками урбанізації 12,6 і 11,5% відповідно). У Європі найнижчий урбанізаційних показник характерний для Молдови (49 відсотків).

Поняття міської агломерації

Міські агломерації - це феномен, який нерозривно пов`язаний з процесом урбанізації. Це процес об`єднання сусідніх міських населених пунктів, в одну складну і цілісну систему. Всередині цієї системи формуються стійкі й інтенсивні зв`язки: виробничі, транспортні, наукові та культурні. Міські агломерації - це один із закономірних етапів урбанізаційних процесів.

Існує два основних типи агломерацій:

• моноцентричні (утворені на основі одного центрального міста-ядра) ;
• полицентрические (скупчення декількох рівнозначних міських поселень).

Для міської агломерації характерні наступні відмітні риси:

1. З`єднання центрального міста з прилягаючим до нього іншими містами і поселеннями (без значних територіальних розривів).
2. Частка забудованих територій в агломерації повинна обов`язково перевищувати відсоток сільськогосподарських земель.
3. Для будь агломерації характерні щоденні митників міграції - трудові, навчальні, культурні та туристичні.

За даними ООН, на нашій планеті налічується не менше 450 міських агломерацій, в кожній з яких живе не менше одного мільйона чоловік. Найбільшою агломерацією у світі визнана міська агломерація Токіо, в якій живе близько 35 мільйонів чоловік. Країнами-лідерами за загальною кількістю міських агломерацій є: Китай, США, Індія, Бразилія і Росія.

Міські агломерації в Росії

Цікаво, що в Росії на державному рівні не ведеться ніякого обліку міських агломерацій в межах країни. Тому фактичні дані з цього приводу можуть дещо відрізнятися один від одного.

Тим не менш, на території Росії прийнято виділяти 22 агломерації. Найбільшими з них є наступні (у дужках вказана приблизна чисельність населення):

1. Московська (близько 16 млн).
2. Санкт-Петербурзька (5,6 млн).
3. Самарсько-Тольяттінська (2,3 млн).
4. Екатеринбургская (2,2 млн).
5. Ростовська (1,7 млн).

Для російських міських агломерацій типова висока індустріалізація території, високий рівень розвитку інфраструктури, велика кількість науково-дослідних та вищих навчальних закладів. Основна частина агломерацій в Росії є Моноцентрическими, тобто у них є один, яскраво виражений центр, в підпорядкуванні якого знаходяться всі інші поселення і передмістя.

Субурбанізація: визначення поняття

Тепер варто розглянути й інші поняття, активно застосовуються в урбаністики. Субурбанізація - це що за поняття і в чому його суть?

Цей термін увійшов в активний ужиток в другій половині ХХ століття. Субурбанізація - це явище, що супроводжується активним розвитком передмість - зон, розташованих навколо великих мегаполісів.

Ближче до кінця минулого століття все більша кількість людей стало перебиратися на околиці міст, подалі від шумів заводів і брудного повітря і ближче до природних ландшафтів. У той же час такі "переселенці" не починають орати землю і розводити курей. Вони продовжують працювати в місті, щодня витрачаючи кілька годин, щоб дістатися до місця роботи. Зрозуміло, субурбанизация стала можлива тільки завдяки розвитку масової автомобілізації.

Від урбанізації - до субурбанизации!

Нещодавно журналом "The Economist" була опублікована цікава стаття під назвою "Планета передмість". Згідно з текстом цієї статті, субурбанизация - це не що інше, як "замаскована" урбанізація! Адже в усьому світі на сьогоднішній день міста і мегаполіси розростаються виключно за рахунок передмість. Винятком "The Economist" називає лише два сучасних мегаполісу - це Лондон і Токіо.

І зараз ми можемо спостерігати цікаву картину: якщо ще 30-40 років тому окраїни великих міст стали "домом" для бідніших верств населення, то сьогодні все діаметрально змінилося. І тепер квартали елітного житла все частіше можна побачити в приміських зонах.

Що таке дезурбанізація?

Нарешті, потрібно розібратися з ще одним поняттям. Дезурбанізація - це процес, протилежний урбанізації (з французької "dez" - означає заперечення).

Дезурбанізація характеризується процесами розселення населення за межами міст. У більш глобальному сенсі, цей термін також означає заперечення позитивної ролі міста в житті суспільства. Головна мета теорії дезурбанізаціі - полягає у ліквідації всіх великих міст світу.

На закінчення ...

Урбанізація, дезурбанізація, субурбанизация ... Всі ці поняття дуже тісно пов`язані один з одним. Якщо урбанізація - це процес підвищення ролі міста в житті суспільства, то субурбанизация - це, навпаки, відтік населення в приміські зони.