Екосистема озера: загальний опис

За своєю будовою і принципом дії природні екосистеми є відкритими системами. Невід`ємна умова їх функціонування полягає в можливості віддавати і отримувати різні види енергії та ресурсів. Без цього вічного круговороту обмежені ресурси Землі рано чи пізно вичерпалися б. Крім того, екосистемою вважається тільки та система, яка здатна існувати без зовнішнього втручання. Все необхідне для функціонування вона виробляє сама. Для підтримки безперервного потоку речовин в будь-який окремо взятої екосистемі повинні бути присутніми функціонально різні групи живих організмів.

За розміром займаної території, а також кількістю залучених в круговорот елементів живої та неживої природи розрізняють системи чотирьох видів. У самому низу знаходиться мікроекосистема, найпростішим прикладом якої може послужити крапля людської крові або води з річки. Далі йдуть мезоекосістеми. До даної категорії відноситься екосистема озера, водоймища, прерії, степи або, наприклад, лісу. На третьому місці знаходяться макроекосистеми, які представляють собою цілі континенти і океани. І найбільшою екосистемою вважається сама планета Земля, точніше сказати - все життя на ній. Дана система носить назву глобальною.

Структура екосистеми

Основним джерелом енергії в озері є сонячне світло. Коли промені проходять через товщу води, більшу частину енергії поглинає планктон, щоб потім використовувати її для процесів фотосинтезу. Що залишився світло поступово поглинається самою водою. Тому освітленість на верхніх рівнях завжди велика, а ближче до дна зменшується. Будь-яка досить велика екосистема озера має так званий компенсаційний рівень. Це глибина, якої досягає мінімально необхідне рослинам кількість світла. Фотосинтез у таких рослин сповільнюється, щоб врівноважити інші показники - дихання і витрата їжі.

Розташування компенсаційного рівня безпосередньо залежить від властивостей води, її чистоти і прозорості. Він є якоюсь умовною розділової лінією. Вище неї рослини виробляють надмірну кількість кисню, яким потім користуються інші живі організми. А нижче розділової лінії кисню, навпаки, занадто мало. Основна його частина потрапляє на глибину з інших, верхніх шарів води. Таким чином, нижче компенсаційного рівня мешкають тільки ті живі організми, які можуть обходитися мінімальною кількістю кисню.

Загальний розподіл мешканців

Очевидно, що на верхніх рівнях екосистема озера заселена куди більшою розмаїтістю видів, ніж в придонному зоні. Даний факт обумовлений більш сприятливими умовами для життя, кількістю їжі, тепла і кисню на мілководних ділянках. Там у безлічі мешкають укоріняються світлолюбні рослини: лілії, очерети, очерет, стрілолист.

Вони, в свою чергу, служать притулком для комах і членистоногих, черв`яків, молюсків, пуголовків. Також тут знаходять собі їжу багато видів риб. Найдрібніші членистоногі, для існування яких потрібна велика кількість світла, живуть у самої поверхні. Тут же виростає вільно плаваюча ряска.

На своїх нижніх рівнях озерна екосистема стає місцем проживання для різного роду редуцентов, що харчуються відмерлими рештками тварин і рослин. Також тут мешкають багато хижі види риб, такі як щука і окунь, і деякі безхребетні організми. Ці види або харчуються опускаються з верхніх шарів води мертвими істотами або полюють один на одного.

Вплив забруднення на озерні екосистеми

Одним з найважливіших природних елементів для таких систем є фосфор. Від його кількості залежить загальна продуктивність екосистеми. Природний вміст даної речовини в озерній воді невелика, але людська діяльність призводить до значного збільшення концентрації. До основних причин слід віднести потрапляють в озеро відходи виробництва, слив стічних вод, надмірне використання добрив, які потім змиваються дощами та підземними потоками. Все це привносить в екосистему невластиве їй надмірну кількість фосфору.

В результаті порушується структура і продуктивність налагодженої системи: починає стрімко зростати кількість планктону, від якого вода набуває мутно-зеленуватий відтінок. Озеро починає «цвісти», але це тільки перша стадія. Далі воно забруднюється елементами живлення, води стають менш насиченими киснем і сонячним світлом (планктон у величезних кількостях поглинає те, що повинні були отримати інші мешканці). Останнє порушує діяльність редуцентов, через що вода наповнюється повільно гниють останками. На фінальній стадії рослини починають виробляти токсини, що викликають масову загибель риби.

Інший вид забруднення, через якого істотно страждає екосистема озера - теплове. На перший погляд воно не здається серйозним: теплове забруднення не додає у воду ніяких хімічних речовин. Але ж нормальне функціонування системи залежить не тільки від складу середовища, але і від температури. Її підвищення також здатне спровокувати ріст рослин, який запускає повільну, але вірну згубну реакцію. Крім того, окремі види риб і безхребетних пристосовані до життя у вузьких температурних рамках. Підвищення або зниження температури в цьому випадку сповільнює ріст організмів або вбиває їх.

Даний вид забруднення виникає в результаті промислової діяльності людини. Наприклад такою, що використовує озерну воду для охолодження турбін на заводах і електростанціях.