Екологічні проблеми Казахстану

Ми зробили крок у нове тисячоліття і, озираючись на минуле, можна з упевненістю сказати, що багато в чому цивілізація зробила величезний крок у розвитку. Однак поряд з найбільшими досягненнями, людство зіштовхнулося з глобальними екологічними проблемами, які багато в чому були обумовлені активним розвитком важкої промисловості і т.п.

Однією з країн, яка повною мірою відчула на собі гальмівну дію підірваною екології, можна вважати Казахстан, що має на сьогоднішній день вразливу природне середовище. Територія цієї республіки в основному зайнята степами, пустелями і напівпустелями. Існують в Казахстані внутрішньоконтинентальні моря: Арал, Каспій, Балхаш, Алаколь, Зайсан.

Екологія Казахстану перебуває в катастрофічному становищі і є однією з найболючіших тем в цій країні. Антропогенні навантаження, які переживає ця республіка, віднімають у природи всі сили і порушують природну здатність навколишнього середовища самовідновлюватися.

Екстенсивний розвиток сільського господарства призводить до деградації земель та зубожіння ландшафтів. Шістдесят відсотків всієї площі Республіки Казахстан жорстоко опустниніваются, що, в свою чергу, зменшує родючість грунтів і скорочує продуктивність рослинництва і тваринництва.

Нераціональне використання природних ресурсів та розвиток зрошуваного землеробства призвело до браку води в басейнах малих і великих річок півдня Казахстану: Або, Сирдар`ї та інших. За десятирічний період майже в два рази зменшилася площа Аральського моря. Озеро Балхаш чекає така ж доля, якщо не буде вжито термінових заходів.

Казахстан займає останнє місце в СНД по забезпеченню чистою прісною водою жителів республіки. Тобто в країні її катастрофічно не вистачає.

Екологічні проблеми Казахстану поглиблюються ще й тим, що поверхня водойм забруднена. У них викидається близько двохсот мільйонів кубометрів брудних стічних вод. Виявлено близько трьох тисяч вогнищ, що заражають підземні води, площі яких становить кілька сотень квадратних кілометрів.

Проблема екології, така як забруднення повітря, обумовлена в основному тим, що велика кількість підприємств, заводів цієї республіки, особливо переробного та енергетичного профілів, мають застарілу і недосконалу технологію очищення та фільтрації. Це сприяє збільшенню кількості небезпечних викидів в атмосферу.

Екологічні проблеми Казахстану найбільш чітко проявляються саме там, де живе велика кількість людей. Помічено, що в Карагандинській і Павлодарської областях на одного жителя на початку - середині дев`яностих років доводилося 10,5 тонн токсичних викидів. Щорічно в повітря надходить шість мільйонів забруднень, половину з яких «забезпечує» теплоенергетика. Також шкідливі відходи надходять від виробництв чорної і кольорової металургії, хімії та нафтохімії.

Екологічні проблеми Казахстану можуть торкнутися Каспійського моря і Актау. Заводи-гіганти промисловості Прикаспійського гірничо-металургійного підприємства скидали забруднені води в улоговину, яка знаходиться поблизу міста Актау. У тому місці утворилося техногенне озеро Кошкар-Ата, яке містить в собі цілу таблицю Менделєєва токсичних і радіоактивних сполук. Річку Кошкар-Ата і Каспійське море розділяє невелика берегова смуга протяжністю близько восьми кілометрів, тому є можливість зараження Каспійського моря водами техногенного водойми. Це водосховище небезпечно ще й тим, що воно періодично пересихає і завод призупиняє викиди. Утворюється пил з токсичних сполук.

Гірничо-металургійного комплексу підривають стан екології в Казахстані. В результаті їх діяльності на території країни накопичилося близько двадцяти мільярдів тонн відходів і 230 тонн радіоактивних металів. Велика частина токсичних відходів розміщується в непридатних для їх зберігання місцях. В кінці дев`яностих - початку двадцять першого століття їх утворення зросла з 92 до 150 мільйонів. Вони зосереджені в Карагандинській, Східно-Казахстанської, Павлодарської і Костанайської областях.

На жаль, саме екологічні проблеми Казахстану є головною причиною, за якою населення країни схильне до високого ризику виникнення онкозахворювань.