Чорна металургія

Кольорова і чорна металургія світу утворюють в сукупності металургійний комплекс. Ці дві сфери охоплюють всі етапи технологічних процесів, починаючи з видобутку і збагачення сировини, завершуючи отриманням готової продукції. Чорна металургія Росії вважається фундаментом вітчизняного машинобудування. Ця галузь включає в себе видобуток, збагачення та агломерацію марганцевих, залізних і хромітових руд, виготовлення чавуну, прокату, сталі, доменних феросплавів.

Чорна металургія - це і виробництво електроферосплавів, коксування вугілля, вторинний переділ сплавів, видобуток допоміжного матеріалу (магнезиту, флюсових вапняків), виробництво вогнетривів. У цю галузь включений також і випуск виробів виробничого призначення. У всьому цьому комплексі в якості якогось «стрижня» виступає металургійний переділ. Всі інші виробництва є супутніми, суміжними.

Якщо оцінювати рівень концентрації виробництва чорного металу, Росія займає передову позицію в порівнянні з багатьма промислово розвиненими державами.

Характерно для всього комплексу і виробниче комбінування, розвинене досить сильно. Значна вигода відзначається при комбінуванні коксування вугілля з металургійним переділом. У країні більше 95% коксу випускається на комплексних підприємствах. Сучасні великі заводи, на яких чорна металургія є основним видом виробництва, являють собою металургійно-енергохімічні комбінати. Таке визначення відображає характер внутрішніх технологічних зв`язків.

Необхідно відзначити, що комбінати являють собою основний тип виробничих підприємств, які включає в себе чорна металургія. Вітчизняні заводи з повним виробничим циклом випускають приблизно 9/10 всієї сталі, а також чавуну і прокату. Крім цього, існують і підприємства, що займаються випуском прокату і сталі або чавуну і сталі (в тому числі метизні і трубні заводи), а також випускають окремо прокат, сталь і чавун.

Чорна металургія являє собою важливий районообразующих фактор. Крім того, що виникають численні виробництва на основі утилізації різних відходів після виплавки чавуну, ця галузь притягує до себе і супутні сфери виробництва.

До найбільш типовим супутникам чорної металургії відносять теплову електроенергетику, що включає в себе, перш за все, установки, що входять до складу комбінатів, здатні функціонувати на побічну паливі (коксового дріб`язку, надлишки доменного газу та інше). Ще однією супутньої виробничою сферою є металлоемкое машинобудування. До цієї сфери головним чином відносять виробництво гірського і металургійного устаткування, локомотивів, металоконструкцій, важких верстатів.

Основні поклади залізної руди зосереджені в районі Курської магнітної аномалії. Тут залягає близько 21.6 мільярдів тонн. Близько семи з половиною мільярдів тонн зосереджено в районі Уралу. Третім за масштабністю вважається район Східного Сибіру. Тут знаходиться близько 5.3 мільярдів тонн залізних руд.

Найбільш великі поклади марганцевих руд розташовуються в Західному Сибіру, а хромітових руд - в районі Уралу.

Для чорної металургії є затребуваними такі джерела сировини, як Урал, паливні бази Кузбасу, Череповецкого родовища.

Передільна металургія в основному орієнтується на джерела вторсировини. До них відносять амортизаційний брухт, відходи виробництва, споживаного прокату. Крім того, значення мають і ділянки споживання готових виробів, у зв`язку з тим, що найбільше число брухту накопичується в областях розвиненого машинобудування.