Павук каракурт

Зустріч з членистоногими мешканцями Криму може закінчитися трагічно. Особливо часті укуси сколопендр, скорпіонів, тарантулів і каракуртів влітку, в період найбільшого напливу відпочиваючих. Найбільш небезпечний з усіх павук каракурт. "Поцілунок" самки, іменованої ще "Чорною вдовою" за з`їдання самця відразу після спарювання, перевищує силу дії отрути гримучої змії в 15 разів. Каракурт - павук, здатний вбити одним укусом навіть коня.

Все літо і початок осені отруйні членистоногі знаходяться в так званому шлюбному періоді - спаровуються, будують гнізда, відкладають яйця, піклуються про потомство, мігрують. Шлюбний період робить павуків особливо роздратованими і здатними при найменшій загрозі нападати на людину і тварин.

Павук каракурт облюбовує переважно цілинні землі (необроблені людиною), степи, сухі поля. Однак цілком може селитися в прибережних зонах і в передгір`ї, ховаючись під камінням, під сухими гілками, а частенько не гребує і чужими нірками. Спосіб життя переважно нічний. Пік активності - червень-липень.

Величина самки до 20 мм, самця - втричі менше. Тіло чорне, з 13 червоними крапочками на спинці. Дорослі, більш зрілі особини таких плям не мають, тому реально небезпечними можна вважати будь-яких чорних павуків. До речі, назва "каракурт" в точному перекладі означає "чорний хробак".

Для "чорних вдів" характерні періодичні сезонні сплески сильною, бурхливої активності і непередбачуваних появ в місцях вельми несподіваних. Вісім років тому, наприклад, 87 жителів Херсонської області (Україна) потрапили на лікарняне ліжко саме "завдяки" укусам цього павука. Одного пацієнта врятувати не змогли. Тоді фахівці пояснили таку активність сильними дощами, що затопили нори павуків.

А в 2002 році павук каракурт укусив медсестру, мешканку тій же області. Жінка, яка працювала на городі, лише на кілька хвилин зняла рукавички, а коли одягнула їх знову, павук, який встиг забратися всередину, вкусив жертву за палець. Медсестру з піднявся тиском, болем у попереку і животі, ознобом терміново госпіталізували. Моментальне звернення до клініки дозволило врятувати життя потерпілої, проте лікування було дуже інтенсивним і дорогим.

Але якщо Херсонська область безпосередньо прилягає до Чорного моря і зустріч з "чорною вдовою" в шлюбний сезон цілком з`ясовна, то поява цього павука влітку минулого року в Донецькій і Луганській областях, досить віддалених від Криму, взагалі викликало резонанс. Хоча кліматологи припускають поступове розширення зон проживання каракуртів у зв`язку зі змінами клімату.

Сьогодні місцями проживання "гудзикових" вважаються пустельні зони Казахстану, вся Середня Азія, Іран, Афганістан, південь і частково схід України, Росія (Астраханська область (переважно степу), Оренбурзька, Саратовська, Вологодська, Ростовська області), а в особливо жаркі роки не виключена поява навіть в Московській області, куди павук каракурт прилітає на своїх невагомих павутинках .

Потенційно небезпечні дачні ділянки, сквери, парки, лісові галявини. Тому, зібравшись влітку в похід або на прогулянку, подбайте про запобіжні заходи. Уникайте дотику спального мішка з внутрішньою стіною намету, ретельно оглядайте постіль, стежте за взуттям, одягом і рюкзаками (улюблені місця чорних членистоногих). Якщо виявите нори, обов`язково закрийте їх, засипте піском. Ходіть тільки у взутті.

Наслідком появи каракурта на тілі не завжди є укус. Головне - не притискайте павука, не беріть його. Ваше завдання - швидко струсити павука або збити його різким клацанням.

Сам укус безболісний, але що поширюється отрута викликає сильний біль спочатку в самому місці укусу, а потім - в області спини і живота. Відзначається сильне збудження, починаються спазми, з`являється задуха. Отрута каракурта може нейтралізувати лише сироватка, інші заходи тут марні. Постраждалий у терміновому порядку доставляється до лікаря, причому бажано (при можливості) заздалегідь попередити медиків про укус.