Рівні рентабельності та їх визначення
Рівні рентабельності, використовувані в розрахунках, дають можливість охарактеризувати деяку прибутковість підприємства. Розрізняють рентабельність продукції і підприємства в цілому. Даний показник може бути використаний при проведенні аналізу трьох показників: реалізованої продукції, окремого виробу і товарної позиції в цілому. Рівні рентабельності реалізованої продукції можна охарактеризувати, розрахувавши відношення відповідного прибутку до загальної собівартості. При розрахунку рентабельності всієї товарної позиції використовується аналогічна формула, однак береться до уваги прибуток від реалізації такої товарної позиції і її собівартість.
Рівні рентабельності окремого виробу розраховуються, приймаючи за основу відношення отриманого прибутку за одиницю виробу до відповідної собівартості. При цьому прибуток по виробу обчислюється знаходженням різниці між його ціною (оптової) і собівартістю.
Рівень загальної рентабельності може бути визначений у вигляді відношення прибутку (балансової) до середньої вартості основних фондів, задіяних у виробничому процесі, а також оборотних коштів, розрахованих, виходячи з прийнятих норм. Іншими словами, з впевненістю можна стверджувати, що даний показник є індикатором, що відображає приріст загальної суми вкладених активів (капіталу).
Аналіз рівня рентабельності лежить в основі розрахунків перспектив розвитку суб`єкта господарювання, виходячи з його економічних показників. Однак такі розрахунки мають бути доповнені ще й такими двома ключовими показниками, як рентабельність числа оборотів капіталу та загального обороту.
Число оборотів капіталу - відношення виручки аналізованого суб`єкта до суми його капіталу. При цьому вважається, що чим більше сума валової виручки підприємства, тим більша кількість оборотів його капіталу.
Показником рентабельності обороту відбивається залежність між валовим оборотом суб`єкта господарювання та його витратами (витратами). Необхідно відзначити, що чим вище рівень прибутку в порівнянні із загальною виручкою фірми, тим рентабельність обороту має кращі показники.
Рівні рентабельності містять основний з показників - відносин загального прибутку до величини виробничих фондів.
Виходячи з практичних економічних розрахунків, необхідно відзначити велику кількість факторів, які відображають як зовнішнє, так і внутрішнє вплив. При цьому до зовнішніх відносяться фактори, які не залежать від роботи колективу підприємства (прикладом може послужити ціни на матеріали, тарифи на перевезення і норми амортизації). Дані заходи здійснюються в загальному масштабі і роблять істотний вплив на загальні результати господарської і фінансової діяльності суб`єкта господарювання. Зміни в структурі асортименту продукції впливають на обсяги реалізованої готової продукції, а також рентабельність і собівартість виробництва.
Основним завданням економічного аналізу є своєчасне виявлення негативного впливу зовнішніх факторів, а також визначення суми прибутку, яка може бути отримана внаслідок впливу внутрішніх факторів. В даному випадку не можна обійтися без розрахунку ефективності використання всіх ресурсів виробництва.