Ірина Прохорова: життя, літературна та громадська діяльність

Видатний на сьогоднішній день російський літературознавець, політичний персонаж і лідер партії «Громадянська платформа» Ірина Прохорова веде невтомну благодійну діяльність і була довіреною особою Михайла Прохорова на виборах президента від 2012 року.

Біографія Ірини Прохорової

Народилася сестра Михайла Прохорова 3 березня 1956 в Москві. Про походження своїх батьків вона відгукується досить просто, кажучи, що вони були середньостатистичними. Насправді ж вони займали досить привабливі посади. Батько Ірини - Прохоров Дмитро Іонович - був Головою управління з міжнародних зв`язків СРСР, а мати - Кумарітова Тамара Михайлівна - була співробітницею на кафедрі полімерів МІХМ (Московський інститут хімічного машинобудування).

Ірина Прохорова вчилася в МДУ ім. В. Л. Ломоносова, на філологічному факультеті. Пізніше вона закінчила його з дисертацією на тему про літературу англійської модернізму і стала кандидатом філософських наук.

Після закінчення університету в 80-х роках Ірина працювала на місцевому телебаченні і була редактором журналу під назвою «Літературний огляд».

У 1992 році, набравшись досвіду роботи у видавництві, нинішній літературознавець заснувала власну організацію «Новое литературное обозрение», де зайняла місце керівника.

Ірина була заміжня, у шлюбі вона народила і виховувала дочку, яку назвали на її ж честь Ірочка.

Історія родини

Предки Ірини по батьківській лінії були селянського роду, вихідці зі Смоленщини. Як відомо, дід батька був переселенцем в Сибір, де жив певний час і вів пристойне господарство. Згодом, під страхом розкуркулення він втік.

По лінії матері були лікарі та науковці. Дідусь Ірини служив наркомом охорони здоров`я в Дагестані. 1934 подарував йому посаду директора місцевого медичного інституту міста Дагестану. Бабусю Ірини Прохорової, Анну Белкину, навчав сам професор Зильбера, досить відомий в ті часи. Хоч вона і була мікробіологом, але подальша кар`єра в галузі науки у неї не склалася. Прийшла війна, Анна відправила свою дочку в евакуацію, а сама займалася розробкою вакцин в Москві.

Мати Ірини, Тамара Кумарітова, в 1965 році народила молодшого сина Михайла, який сьогодні є відомим російським політиком і підприємцем.

Прохорова Ірина Дмитрівна як політик і громадський діяч

Життя лідера партії «Громадянська платформа», крім видавничого напряму, тісно пов`язана з політичною діяльністю. У 2012 році на виборах президента вона стала довіреною особою власного брата - Михайла Прохорова. У цей же період отримала привабливу пропозицію стати головою Громадської ради при Міністерстві культури Російської Федерації, від якого надалі вона без роздумів відмовилася.

На сьогоднішній день Ірина Дмитрівна Прохорова активно займається благодійністю на території всієї Росії. У 2004 році був створений Благодійний Фонд Прохорова Михайла, ініціатором якого стала його сестра. Крім того що жінка є одним із співзасновників Фонду, вона ще й організатор і координатор Ярмарку Красноярської книжкової культури, власниця і редактор власного видавництва «Новое литературное обозрение».

Різнобічні інтереси

За весь час своєї діяльності Ірина Прохорова домоглася наступних показників:

• Заснувала Журнали «НЛО» і «Недоторканний запас». Сьогодні у видавництві «НЛО» виходить 18 книжкових серій, серед яких дитяча література, культурологія, літературознавство, проза і поезія, історія, мемуари, філософія та багато іншого.

• Випустила в 2006 році перший на території Російської Федерації спеціалізований журнал під назвою «Теорія моди». Видання присвятило свою діяльність вивченню моди як феномена культури.

• Заснувала Щорічну міжнародну наукову конференцію «Банні читання».

Крім цього, Ірина Дмитрівна зарекомендувала себе як життєрадісний і активна людина, доказом чому служать наступні факти:

• При отриманні Державної премії читала частівки власного твору.
• На відкритті у Франкфурті книжкового ярмарку представляла організацію в костюмі піонерки.
• Будучи актрисою за покликанням, на одній із зустрічей «НЛО» без особливих сумнівів взяла на себе роль Настасії Пилипівни з твору Достоєвського «Ідіот».

Основні досягнення жінки-політичного діяча РФ

Крім вищезгаданих досягнень, в 2002 році Ірина отримала нагороду Державної премії РФ і стала лауреатом мистецтва і літератури за створення власного журналу «Новое литературное обозрение».

Надалі жінка неодноразово удостоювалася заохочень за свою діяльність, отримувала нагороди. Приміром, в 2003 році Ірина стала володаркою Liberty - премії російської еміграції. Причиною послужило розвиток російсько-американських зв`язків у сфері культури і мистецтв, створення кращого просвітницького проекту Росії.

2006 подарував діячеві премію Олександра Білого на честь особливих заслуг перед російською літературою.

Пізніше, у Франції, Ірина Прохорова була удостоєна нагороди Кавалера Ордена Мистецтв і літератури.

Ірина Прохорова і її стратегія по відношенню до ситуації на Україні

Лідер партії неодноразово заявляла, що не збирається відправляти на територію України представників свого партійного руху, як зробили це деякі інші політичні сили Росії. Крім того, «Громадянська платформа» Ірини Прохорової абсолютно впевнена, що конфлікт вдасться врегулювати шляхом мирних дипломатичних переговорів. Подібне рішення влади України зможе благотворно вплинути на економіку та фондові ринки країни. Ось як відгукувалася Ірина Прохорова про Україну: «Фінансова криза нікому не потрібен, і я гостро сподіваюся на здоровий глузд української влади при прийнятті ключових рішень щодо врегулювання масштабності даного конфлікту».

Також лідер руху закликала не видавати кредити українським політикам і заморозити на час всі рахунки по заборгованостях перед РФ.