Пам'ятник Крилову в Літньому саду. Пам'ятник Крилову в Москві на Патріарших ставках

Пам`ятник Крилову в Літньому саду міста Санкт-Петербурга був встановлений в 1855 році, через одинадцять років після смерті великого російського байкаря. Він встановлений перед Чайним будиночком, і потрібно відзначити, що це місце було обрано не відразу. Спочатку скульптурну композицію хотіли поставити біля Публічної бібліотеки - останнього місця роботи письменника, потім поруч з університетським будівлею на Василівському острові Північної Столиці. Також розглядався варіант з розміщенням пам`ятника в Некрополі майстрів мистецтв (місці поховання Крилова). Але, врешті-решт, було прийнято рішення поставити скульптурну групу в Літньому саду, де байкар любив гуляти і, ймовірно, обдумувати сюжети своїх творів.

Багато російські знаменитості були самоучками

Відомий письменник, журналіст, академік, Іван Андрійович Крилов, пам`ятники якому нині можна знайти не тільки в Північній столиці, народився в сім`ї відставного військового в 1769 році. Його життєвий шлях почався на Уралі і в Твері, де сім`я жила більш ніж бідно. Цікаво, що великий російський письменник так і не отримав освіти. Своїм знанням двох іноземних мов, літератури і математики самий освічена людина свого часу був зобов`язаний самоосвіти і роботі з малих років на посаді підканцеляриста.

Пам`ятник состоявшемуся людині

Пам`ятники Івану Крилову, чиї твори за його життя були надруковані за кордоном (у Парижі), відображають людини у віці. Адже саме в зрілі роки до письменника прийшли слава і достаток. У молодості ж він працював дрібним чиновником, після переїзду в Санкт-Петербург. У чотирнадцять років пише лібрето до опери «Кофейница», присвяченої звичаям дрібних провінційних чиновників, яких письменник прекрасно знав по своєму власному житті. Ближче до свого тридцятиліття він випускає кілька комедій, які, проте, успіху не мають, публікує журнал, в якому викриває пороки державних службовців («Пошта духів»).

Їм були незадоволені російські правителі

У 1792 році Іван Андрійович Крилов, пам`ятники яким встановлені в Москві, Твері, Новосибірську, починає займатися політичною сатирою, настільки успішно, що на нього звертає увагу сама імператриця Катерина Друга, що призводить до переїзду журналіста із Санкт-Петербурга до Риги і Москву в зв`язку з невдоволенням перших осіб держави. У наступні 10 років Крилов відходить від журналістської практики і багато подорожує, відвідуючи Україну, Тамбов, Саратов та інших міста.

Після смерті імператриці І. Крилов стає секретарем князя Голіцина і викладачем його дітей, пише комедії, в тому числі антиурядові («підтип, або тріумф»), переводить байки Лафонтена і пише свої власні твори цього жанру. І до 1808 року має випущеними вже сімнадцять байок, в число яких входить знаменита «Слон і моська».

Письменник створив і перевів близько 200 байок

Пам`ятник Крилову в Літньому саду, виконаний П. Клодтом, має в якості підстави гранітний куб, на якому виконані барельєфи з сюжетами найвідоміших байок письменника, де байка являла собою твір у віршах чи прозі, в якому міститься якесь мораль (на початку або Наприкінці). У цьому жанрі талант Крилова висловився особливо яскраво. Всього він склав і перевів близько 200 байок, серед яких спочатку переважали мотиви перекладів з французької, а потім з`явилися унікальні сюжети, що відображали реалії російського життя того часу.

Пам`ятник байок Крилова і їх творцеві був зроблений на пожертвування шанувальників його творчості. Шанувальники ж його таланту допомагали письменникові у виданні його творів. Починаючи з 1809, Криловим були випущені дев`ять книг, що містять вищезгадані дві сотні байок. А в 1825 році граф Орлов надрукував за свій рахунок у французькій столиці два томи творів байкаря італійською, російською та французькою мовами. В останні роки життя Крилов отримав посаду статського радника, хороший пансіон в розмірі шести тисяч рублів і вів досить відлюдкувате життя, сливя диваком, що дозволяло йому без перешкод займатися творчістю.

Зоопарк на дому у скульптора Клодта

Пам`ятник Крилову в Літньому саду дає можливість ознайомитися з сюжетами з тридцяти шести його байок. Відомо, що скульптор Клодт був вельми допитливим людиною і майстром. Тому, щоб персонажі літературних творів вийшли максимально реалістично, він виписав собі живих тварин, які розташувалися як у дворі, так і прямо в будинку скульптора. Тут були коти, собаки, осли, коні, журавель, жаба і навіть вовк, ведмідь і ведмежа. Клодт героїчно терпів подібне сусідство, за винятком козла, з яким він ніяк не хотів перебувати під одним дахом, може бути, з причини запаху. Цю «модель» йому приводила жінка, що проживала неподалік. Причому, як свідчить легенда, козел всіляко відмовлявся йти туди, де знаходилися хижаки, і позувати в якості натурника.

Сучасники про петербурзькому пам`ятнику

Там, де знаходиться пам`ятник Крилову в Санкт-Петербурзі, побувало чимало його сучасників, які залишили про монумент відгуки, іноді своєрідні. Приміром, у путівнику того часу зазначено, що письменник зображений «правдиво». Поет Майков склав вірші про скульптурну композицію, в яких він вказує, що втілений у металі байкар виглядає як дідусь, що розповідає прийшли до нього людям і дітям про дурниці і дивацтва звірів. Сатирик П. Шумахер уїдав, що пам`ятник Крилову в Літньому саду відображає, як письменник «з гранітної висоти» дивиться на пустуючих дітей і думає: «О милі хлопці, які ж, вирісши, ви будете скоти». Тарасу ж Шевченко взагалі не сподобався задум скульптора, і він визнав пам`ятник призначеним для дітей, але ніяк не для дорослих. Тим не менш, ця скульптурна композиція стоїть в Літньому саду вже майже 160 років, незмінно радуючи відвідувачів.

Де поставлено пам`ятник дідусеві Крилову в Москві? Найвідоміший пам`ятник, відвідуваний туристами, знаходиться, звичайно, на Патріарших ставках. Однак своєрідні пам`ятники письменникові можна знайти в звичайних московських дворах. Зовсім недавно, в 2013 році, Андрій Асерьянц, скульптор, виконав дві композиції за мотивами легендарних «Слона і Моськи» і «Лисиці і Ворони». У районі Коломенське, у дворі будинку на Суднобудівною вулиці, можна побачити досить великого слона, за яким ув`язалася дрібна Моська, і ворону, яка сидить на стовпі з ще не втраченим сиром і очікує внизу лисицею. Крім того, тут можна виявити скульптурні композиції друкарської машинки і аркуша паперу з пером і чорнильницею.

Автор і герої його творів на Патріарших

Пам`ятник Крилову на Патріарших ставках встановлений істотно раніше, ніж фігурки на Суднобудівною вулиці. Над його створенням працювали архітектор Чалтикьян і скульптори Мітлянскій і Древін. Композиція була встановлена в 1976 році і являє собою байкаря, що сидить вальяжно в кріслі, віддалік від якого розташовані герої його творів. Тут можна знайти минає в простір слона і натерту до блиску Моську, дует Пави і Ворони, на який періодично молодята примудряються прикріпити замочок, який свідчить про укладення шлюбу. Популярністю користується ніс і вуха вовка з байки «Вовк і Ягня», в той час як ягня потертий майже цілком. Відвідувачі знову ж люблять потерти ніс лисиці з байки, а у ворони золотом відливає начищений руками численних перехожих сир.

Пам`ятник Крилову на Патріарших відображає людини у віці, одягненого недбало. Вважається, що скульптори точно підмітили прижиттєву звичку великого письменника не надто цікавитися навколишнім світом, за винятком гастрономічних задоволень. Поїсти Іван Андрійович, за відгуками сучасників, дійсно любив. А в дзеркало, можливо, виглядав нечасто, на відміну від його героїні - Мавпи, яка також представлена на Патріарших зі своїм відображенням.

Частина композиції може бути присутнім в оточенні скульптури

Можливо скульптори фігурок з байок на Патріарших, так само як і колись майстер Клодт, що не дуже любили козлів, так як в композиції, присвяченої твору «Квартет», виділені мавпа, ведмідь і осел, в той час як рогата персонаж тільки «промальований »на металевому листі. Окрема «стела» присвячена взаєминам знаменитої парочки з байки «Зозуля і півень». Тут ми можемо бачити півня в краватці-метелику і захоплююся ним подругу. А ось горобця, який виголосив слова про взаємну похвальбі, в композиції не спостерігається. Може бути, він є в зграйках виробів, які літають туди-сюди по парку у ставків.

Свиня, псують дерево, і мавпа з окулярами і замочками

Серед численних зелених насаджень присутній і одне металеве - це дуб, коріння якого підриває сита свиня з твору «Свиня під дубом». Відповідно до тексту даного дереву сто років, в той час як серед рослинності навколо можуть бути і більш старі екземпляри, так як сквер в колишньому маєтку патріарха Германа був розбитий на початку дев`ятнадцятого століття. І в ньому присутні численні мавпи, у тому числі та, яка мала проблеми із зором, але при цьому не вміла поводитися з очками, на дужки яких на пам`ятнику молодята також люблять кріпити замочки.

Туристи не виявили містики поряд з пам`ятником Крилову

Невідомо, чи є у парку справжні солов`ї, а ось довговухий «критик» з байки «Осел і Соловей» затишно примостився в кріслі з посохом на одній з частин скульптурної композиції. Птахів у цій зеленій зоні предостатньо, тому об`єктів для можливої критики багато. Пам`ятник Крилову на Патріарших ставках знаходиться в містичному місці. Тут розвивалися події з роману Булгакова «Майстер і Маргарита». Алея, де Берліоз зустрів Воланда і його свиту, знаходиться зовсім недалеко. Але побувавши тут туристи відзначають, що нічого таємничого в наші дні вони не помічають. Просто сквер, де гуляють бабусі з дітьми, російські туристи і, звичайно, іноземці. Сьогодні в парку облаштовано досить велика сучасний дитячий майданчик і немає ніяких ларьків з написом «Пиво і води», як в булгаковському творі.

Щоб знали і пам`ятали

Пам`ятники Крилову в різних містах (Тверь, Новосибірськ) були встановлені в радянський час і в історії сучасної Росії. Зокрема, товариські скульптурна композиція була відкрита з приводу сторіччя з дня смерті майстра в 1959 році на однойменній вулиці цього міста (ювілейна дата припала на військовий 1944). Тут байкар зображений у задумливою позі, стоячи на майже триметровій постаменті (сама фігура має зріст чотири метри), посеред вулиць, на яких він провів свої молоді роки. У 2010 році, в наукомісті Новосибірську, який байкар ніколи не відвідував, було встановлено його погруддя досить моложавого виду. Він також розташований на однойменній вулиці, щоб люди пам`ятали того, хто, на думку М. Гоголя, втілював мудрість самого народу.