Печера Крубера-Вороняча в Абхазії

Наша планета таїть в собі безліч загадкових і цікавих місць. Деякі з них людство освоїло сповна, а деякі навіть після довгих досліджень все ще потребують додаткового вивчення. Якоюсь загадкою вважається і найглибша в світі печера Крубера-Вороняча, що знаходиться в Абхазії. Ось уже протягом багатьох років вчені всієї планети намагаються розгадати її вікові таємниці.

Історія найменування печери

Печера Крубера-Вороняча в Абхазії розташована в масиві гір Арабіка. Вона складається з численних колодязів, що з`єднуються між собою за допомогою галерей і перелазів. Води печери дають життя найкоротшою на планеті річці Репруа, яка впадає в Чорне море. Її протяжність становить не більше вісімнадцяти метрів.

Печера сягає в глибину близько 2200 метрів. Вперше була вивчена спелеологами з Грузії (1960) і спочатку отримала ім`я на честь вченого Олександра Крубера. У той час її глибина була освоєна лише до дев`яноста п`яти метрів.

Другому дослідженню судилося відбутися тільки в 1968-му році завдяки спелеологам з Красноярського краю. При вивченні її до глибини в двохсот десять метрів ними вживалося найменування Сибірська.

Наступним вивченням печери зайнялися у вісімдесятих роках київські спелеологи. Вони і дали їй ще одне найменування - Вороняча. У цьому випадку вчені працювали на глибині до трьохсот сорока метрів.

Рекорди спелеологів

Через військових дій, що охопили територію Абхазії, для спелеологів і зовсім стала недоступною печера Крубера-Вороняча. На карті світових досліджень вона деякий час залишалася загадковим місцем.

Проте вже в кінці 90-х спелеологами з Києва роботи з вивчення були відновлені, і група згодом дісталася до глибини в одну тисячу чотиреста десять метрів. А січні 2001-го ознаменувався новою позначкою - 1710 м, що стало світовим рекордним результатом вчених, що складаються в Українській спелеологічної асоціації.

Далі проривом ознаменувалися зусилля команди Cavex, яка в серпні 2003-го, незважаючи на неймовірні труднощі, дісталася до глибини в 1680 метрів. А через рік з`явилися наступні рекорди. Члени цієї ж експедиції дійшли до позначки в 1775 метрів, а учасники Української спелеологічної асоціації - до 1840 метрів. А вже в жовтні 2004-го історія світової спелеології вперше поповнилася подоланням двокілометрового кордону.

До недавнього часу рекорд по глибині в 2191 метр числився за дослідником Г. Самохіним (серпень 2007). Потрібно також відзначити і високі результати, досягнуті жінками. Так, литовка С. Панкене дісталася до глибини в дві тисячі метрів сто сорок сантиметрів.

Про вхід до печери

Вхід, який має печера Крубера-Вороняча, знаходиться на висоті 2250 метрів над рівнем моря. Але існує ще два доступу. Це входи в такі печери, як Генріхова Безодня і Куйбишева. Вони знаходяться далі на схилі гори. На сотню метрів нижче, ніж вхід в Воронячу, існує доступ через Берчілскую печеру. Загальна довжина такої зв`язки складає більше двох тисяч метрів у глибину.

Наявність безлічі великих печер в гірській системі Арабіка вчені припускали давно. Адже навіть на початку двадцятого століття провідний карстолог Мартель з Франції, проводячи в цих місцях дослідження, зробив висновки про наявність в горах величезних підземних пустот.

Однак доступ до самої глибокій печері був виявлений лише в 60-х роках. Але через досить вузького проходу грузинським спелеологам (навіть після виявлення колодязя) довелося відступити від бажаних робіт. І лише в 2002-му першовідкривачами найглибшої печери світу були визнані члени російсько-української команди.

Подолання рекордних результатів

Порівняно недавно, в 2012 році, вченими Єврейського університету було проведено чергове дослідження всесвітньо відомої печери. Підготовку до цього заходу члени команди вели впродовж декількох років. Першочерговою метою групи вчених стало вивчення самої печери, її глибини і підземних джерел, а також розуміння розвитку існуючого колись на Землі клімату. Проте, окрім цього, одним з приголомшливих результатів їх роботи стало відкриття невивчених видів риб, що живуть в найчистішій воді на глибині більше двох тисяч метрів.

Печера Крубера-Вороняча приваблює багатьох вчених. Дослідження її глибин неодноразово ставало свого роду предметом змагань в досягненні нових результатів. Так, цього разу українським дослідником, що входять до складу експедиції, була досягнута рекордна глибина - 2 метри 196 сантиметрів нижче поверхні Землі. Для потрапляння в екстремальні ділянки печери спелеологам доводилося використовувати канати і пірнати в дуже холодну воду. На жаль, один з учасників експедиції трагічно загинув під час проведення експериментів.

Крім того, був побитий і інший рекордний результат. Ізраїльський вчений Л. Фейгін перебував у печері двадцять чотири дні, що стало найдовшим періодом, проведеним під землею.

Зйомка печери

Звичайно ж, не тільки для спелеологів, але й для багатьох фотографів становить величезний інтерес печера Крубера-Вороняча. Фото, зроблені на великій глибині, є чимось незвичайним і неймовірним. Відомий фотограф С. Альварез зробив чималу кількість чудових знімків, присвячених працям спелеологів. До цього він працював над фотографіями релігійної, культурної та дослідницької тематики, співпрацюючи з такими виданнями, як Time, National Geographic Magazine, Travel Holiday, Adventure, Delta Sky. Але з деяких пір серйозним його захопленням стала зйомка печер.

Новий вид жуків

Не тільки для спелеологів відкриває нові можливості печера Крубера-Вороняча. Екскурсія в рамках дослідних робіт, організована іспанськими біологами, не змусила довго чекати нових результатів. Ними був виявлений ще не вивчений вид турунів. Вони належать до найбільш глубокообітающім підземним комахою, що живиться разлагающейся органікою і грибками. Представники виду Duvalius мають і очі, якими користуються в непроглядній темряві ближче до поверхні землі. Біологи впевнені, що в цій карстовій печері можна відшукати ще чимало різних видів жуків, що мешкають в обмеженому ареалі, такому як печера або острів.

Підкорювачі печер

Російсько-українська група спелеологів Cavex доклала чимало зусиль для розкриття нових таємниць найглибшої печери світу. Адже саме сміливцям з цієї команди вперше вдалося спуститися по всій довжині підземного колодязя на глибину 1710 метрів.

При цьому поетапного дослідженню піддавалася печера Крубера-Вороняча. Cavex досить часто натикалася на тупикові галереї або незначні вікна в стінах колодязів, але всі вони неминуче вели до початку нового шляху. Уже в 2001-му році вчені досягли нових глибин, які стали світовим рекордним результатом. Відкрився печерний простір закінчувався блискучим залом з озером, названим "Залом радянських спелеологів". Таким чином, було підкреслено, що це досягнення стало можливим завдяки роботі декількох поколінь учених.

Причини довгих досліджень

У 2001-му році печера Крубера-Вороняча офіційно отримала звання найглибшої на планеті, обійшовши попередніх рекордсменів - австрійську печеру Лампрехтсофен і французькі П`єр Вересень Мартен, а також Жан Бернар.

Щоб зрозуміти справжню її глибину, необхідно представити не менше семи Ейфелевих веж, що стоять один на одному. Чому ж багато спелеологи не могли так довго встановити справжні розміри печери? Найголовнішою причиною завжди була нестача технічних засобів. До того ж труднопреодолімие і занадто вузькі проходи кидали смертельний виклик багатьом дослідникам.

І тим не менше загадкова печера досі манить вчених своїми неймовірними підземними водоспадами, тунелями і колодязями, змушуючи чинить все нові й нові відкриття.