Палац Рад - незакінчений проект часів СРСР

Одна з найграндіозніших будівництв СРСР - це незакінчений Палац Рад, який намагалися звести в 30-і і 50-і роки. Мета його споруди полягала в демонстрації могутності та величі соціалізму.

Початок робіт

Вперше ідея будівництва будівлі подібного масштабу виникла в 1922 під час Першого з`їзду Рад. Метою будівництва було показати велич міста, вказати на те, що він є центром світу, створити єдину композицію з висотних будівель в центрі столиці. Палац Рад так і не був побудований, проте завдяки цьому задуму активно почала розвиватися вітчизняна архітектура, з`явився новий напрям, яке назвали «сталінським класицизмом».

1931 ознаменувався масштабним міжнародним конкурсом, метою якого було виявити кращого архітектора і сам проект будівлі, який і став би центром міста Москва. Палац Рад передбачав не тільки зведення пам`ятника на даху найбільшого будови в місті, а й оточення його величними будівлями, які повинні були вказувати на велич держави і вражати уяву пересічних громадян країни.

Крім професіоналів, участь в конкурсі брали і звичайні громадяни, а також роботи архітекторів з інших держав. Однак більша частина проектів не задовольняла висунутим вимогам або не відповідала ідеології країни, тому конкурс продовжили вже серед реальних претендентів з п`яти груп, в число яких входив Б. М. Иофан.За два роки проведення конкурсу учасники створили понад 20 проектів. Результати конкурсу були оголошені 10 травня 1933, коли комісія постановила прийняти проект Б. М. Иофана, а також використовувати кращі прийоми і частини проектів інших архітекторів, залучаючи їх до роботи над проектом будівлі.

Будівництво та війна

1939 став початком будівництва. Черговий з`їзд партії ухвалив закінчити його в 1942 році, але цьому не судилося здійснитися.

Звичайно, задум була грандіозним. Крім того, що Палац Рад СРСР повинен був підніматися на 420 метрів у висоту, висота його стель всередині повинна була складати близько 100 метрів. Зал, де планувалися проводити сесії Верховної Ради, вміщував в себе (відповідно до проекту) 21000 людей, а ось малий зал зміг би прийняти 6000 гостей.Головний архітектор був не в захваті від того, що на будівлі доведеться встановити статую Леніна, оскільки архітектура будови відразу б померкла поруч із величністю вождя. Проте під тиском співавторів проекту йому довелося поступитися.

Будівництво почалася без особливих проблем, проте з початком війни всі роботи були припинені. З часом Палац Рад залишився без металевого каркаса. Він був вилучений для потреб промисловості, яка на той момент гостро потребувала в металі.

Після закінчення війни всі ресурси, залишені для будівництва будівлі, були використані для відновлення країни, тому стройка так і не почалася.

Після смерті Сталіна його режим зазнав жорсткої критики, власне, як і сам проект будівництва. Тому Хрущов вирішив провести конкурс на новий проект і архітектора. Однак нічого цікавого і нового конкурс не виявив, тому будівництво так і не було продовжено.

На сьогоднішній день від грандіозної будови всіх часів залишився тільки фундамент, на якому сьогодні розташовується Храм Христа Спасителя. Бункер будівлі Палац Рад, який знаходиться під храмом, містить в собі безліч ходів і таємниць, проте дістатися туди не так просто, як хотілося б.