Севілья, Іспанія. Пам'ятки столиці Андалусії

Севілья на мапі Іспанії знаходиться на самому півдні країни. Це столиця провінції Андалузії. Вона має величезний історичний центр, який займає більше трьохсот гектарів. Тому туристи приїжджають сюди круглий рік, і «низького сезону» в місті практично немає. Складно назвати людину, якій би не сподобалася красуня Севілья. Іспанія - країна, в якій немає відбою від гостей. Але Андалусія - це щось особливе. Дивовижна атмосфера, в якій сплелися важкі мавританські нотки і барочна католицька побожність, музика і запах цитрусових, білі будиночки та блакитні візерунки, внутрішні дворики-патіо, повиті кольором граната ... Таємнича і пристрасна Андалусія, подібна Кармен. Що вона може нам запропонувати?

Величезний, третій у Європі за своїми розмірами готичний собор, вибудуваний на початку п`ятнадцятого століття на місці мечеті, і його дзвіниця Хіральда - це пам`ятки, які перш за все приходять в голову при звучанні слова «Севілья». Іспанія (південна особливо) відома таким цікавим архітектурним стилем, як мудехар. Він характерний сплавом сарацинських і християнських мотивів. Собор і дзвіниця є найяскравішим зразком цього стилю. «Двері прощення» (врата храму) залишилася ще від мечеті, що стояла на цьому місці. А потім відвідувач потрапляє у внутрішній інтер`єр, який раптово немов розширюється від приголомшливої гри світла і тіні через вбудованого в підлогу дзеркала. Багато безмовно стоять, вражені оздобленням, очі розбігаються від золотих статуй, різьбленого дерева, вітражів і колон. «Апельсиновий дворик», куди виходить з собору більшість туристів, так само як і колишній майже стометрової висоти мінарет Хіральда, теж залишилися від мусульман. Ця вежа, де в знак торжества католицизму поставили статую Віри, стала символом міста Севілья.

Іспанія досі є королівством. А Андалусія завжди була улюбленим місцем, де проводила час королівська сім`я. Недалеко від собору можна відвідати дивовижний палац Реаль Алькасар, будувати який почали ще сарацинські правителі в десятому столітті. Адже саме столицею їх королівства була Севілья. Іспанія ж захопила ці території в тринадцятому столітті. Самі арабські будівлі не збереглися, а королівська резиденція спочатку стала зводитися в готичному стилі. Однак прекрасне ажурне мистецтво мавританської архітектури так подіяло на уяву іспанських завойовників, що з Гранади (тоді ще мусульманської) були запрошені арабські майстри, які й створили це диво, подібне палацам Альгамбри. І, як це водиться на сході, навколо королівського «Палас» розбили величезний, чудовий, зеленіючий взимку і влітку сад з штучними ставками, фонтанами і водоспадами.

Ще одним дивним місцем, куди прагнуть всі ті, хто приїжджає в Севілью, є Торо дель Оро, Золота вежа (колишня маврітанська митниця, а нині Морський музей), що стоїть на берегах Гвадалквівіра. З цією річкою теж часто асоціюється південна Іспанія. Севілья, відпочинок в якій став мрією багатьох росіян, омивається водами Гвадалквівіра, і по ньому зараз курсують круїзні кораблики. Вони відходять якраз від Золотої вежі. А ще туристи та мешканці міста люблять гуляти по красивих Севільський паркам, зокрема інфанти Марії Луїзи. Статуї, прикрашені кахлями фонтани, повиті трояндами альтанки - все це розташовує до романтичного променаду. А що знаходиться поруч Площа Іспанії з колонадами, павільйонами і лавками, співпадаючими за чисельністю з провінціями держави - це просто країна в мініатюрі.

Є ще безліч місць, куди варто заглянути в Севільї цікавому туристу. Цей дивовижний місто складно описати в двох словах. Але, повірте, коли ви там побуваєте, у вас буде стискатися серце при словах класика: «Нічний зефір струїт ефір. Шумить, біжить Гвадалквівір ».