Країни шенгенської угоди. Список учасниць. Шенгенська віза

Всі країни Європи залучають щорічно безліч туристів з усього світу. Вона знаменита своїм високим рівнем життя, розвиненістю країн, культурою, мистецтвом, багатющою історією і відмінним сервісом. Для здійснення поїздки в будь-яку з країн Євросоюзу потрібна особлива віза - Шенгенська, а вся Європа цілком називається Шенгенською зоною. Одне з найбільш привабливих напрямків туризму - країни Шенгенської угоди, список цих держав поповнюється з року в рік.

Історія

Європейське економічне співтовариство протягом останніх десятиліть прагнуло до досягнення Чотирьох свобод - переміщення усередині Європи послуг, товарів, капіталів і людей. Для досягнення цих цілей підписано безліч договорів та угод, які регламентують відносини країн Європи між собою. У 1958 році було підписано угоду про створення європейського Митного союзу, який значно спростив переміщення усередині зони товарів та послуг, переміщення громадян утруднювалося паспортним і візовим контролем - кожному в`їжджає громадянину необхідно було представити документи і пройти митний огляд. Це завдавало певні незручності і займало досить багато часу на кожній пересічної кордоні. Для спрощення пересувань громадян всередині Європи було укладено Шенгенська угода - підписання його відбулося в червні 1985 року на борту судна «Принцеса Марі Астрід» неподалік від села Шенген - звідси і назва угоди. Це місце було вибрано через свого місцеположення - на перетині кордонів трьох країн - Люксембургу, ФРН і Франції. Угода була підписана главами п`яти держав - Люксембургу, Франції, ФРН, Нідерландів та Бельгії. Ці держави першими стали називатися "країни Шенгенської угоди", список їх поповнюється досі. Поступово всі інші члени ЄС приєднувалися до чинної угоди. Суть цієї домовленості зводилася до спрощення кордонів між країнами-учасницями, скасування митного, паспортного і візового контролю.

Країни

Більшість країн ЄС - це країни Шенгенської угоди. Список їх час від часу змінюється. В даний час в Шенгенську зону входить 27 держав: Австрія, Угорщина, Німеччина, Бельгія, Греція, Данія, Ісландія, Італія, Латвія, Іспанія, Литва, Ліхтенштейн, Мальта, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Польща, Словаччина, Словенія, Португалія, Фінляндія, Чехія, Швейцарія, Франція, Швеція та Естонія. Країни шенгенської угоди - список 2014 року - значно відрізняються від даних минулих років. З усіх держав, що входять в складу Євросоюзу, Шенгенська угода відмовляється підписати тільки Великобританія і Ірландія - для відвідування цих держав потрібне отримання власної національної візи, паспортний і митний контроль зберігся.

Як отримати шенген

Для того щоб отримати Шенгенську візу, необхідно дотримати кілька умов - за правилами потрібно звертатися за дозволом до посольства тієї країни, в якій буде найбільш тривалий термін перебування. Якщо ж поїздка відбувається в декілька країн і перебування приблизно однаково в кожній, то візу має видати посольство країни в`їзду на територію ЄС. У посольстві слід надати максимум інформації про себе, представити всі документи і дотриматися всіх вимог. Форми документів і заповнення анкет можна знайти на офіційних сайтах посольств. У разі відмови можливе повторне звернення через деякий час.

Категорії віз

Існує кілька типів віз, які видають країни шенгенської угоди. Список 2014 включає в себе наступне. Віза категорії А - аеропортова. Видається при транзиті через Європу. Категорія B - віза для транзиту, яка дійсна для декількох в`їздів до країн ЄС, термін перебування не може перевищувати 5 днів. Категорія С - короткострокова, термін перебування по ній не може перевищувати 90 днів, впродовж півроку. До категорія D відносяться національні візи різних країн Євросоюзу, термін перебування за ним дозволяє перебувати в Європі понад 90 днів. Умови переміщення по Шенгенській зоні регулюються внутрішнім законодавством країни, що видала таку візу. У деяких випадках країнами видаються візи, мають позначку LTV. Це означає, що громадянин може переміщатися тільки всередині країни, яка видала візу - але не по всій Шенгенській зоні. Візи в країни Шенгенської угоди оформляються через посольства. Оформлення займає до 30 днів - залежно від категорії і країни перебування. Можна оформити дозвіл на в`їзд самостійно або звернутися за допомогою в туристичні фірми або до посередників.

Документи для оформлення

Одним з найбільш важкодоступних вважається дозвіл на в`їзд до країн Шенгенської угоди. Список документів, необхідних для отримання візи, час від часу оновлюється. Для звернення в посольство за дозволом на в`їзд потрібні документи. В першу чергу закордонний паспорт. Причому він повинен бути дійсний протягом півроку після скоєння поїздки. Фотографії встановленого зразка та заповнена анкета - строго за зразками, наданими посольством. Довідка з місця служби чи роботи - на ній обов`язково вказуються всі контактні телефони та адресу підприємства, для непрацюючих громадян, наприклад, студентів, потрібна довідка з навчального закладу. Обов`язково потрібно підтвердити фінансову спроможність - представити довідку про покупку валюти з розрахунком на 50 євро в день на одну людину або взяти виписку з кредитної карти або банківського рахунку. У випадках непрацюючих громадян необхідно надати інформацію про те, хто оплачує поїздку і проживання в країні. Обов`язково потрібно медична страховка, інформація про всіх членів сім`ї - дітей, подружжя, і т.д., свідоцтва про шлюб та документи на дітей - разом з ксерокопіями. Всі додаткові документи, запитувані посольством, повинні бути надані на першу вимогу.

Причини відмови

Країни-учасниці Шенгенської угоди пред`являють досить суворі вимоги до всіх в`їжджають громадянам. Найпоширенішими причинами відмови вважаються: порушення перш виданої візи, відсутність деяких необхідних документів, наявність даних про вчинений злочин, подача неправдивих відомостей про себе, недостатня фінансова забезпеченість. Працівники посольства можуть відмовити у видачі візи з причини виникнення сумнівів у тому, що громадянин повернеться назад після здійснення поїздки. Для того щоб уникнути цього, рекомендується підтвердити наявність власності і родичів на батьківщині.