Йошкар-Ола: визначні пам'ятки, фото та відгуки туристів

«Червоний місто» - так перекладається з марійського назва столиці Марій Ел. Всі, кому довелося побувати тут зовсім недавно, не приховують свого здивування і тих вражень, які справила на них Йошкар-Ола. Пам`ятки тут дійсно незвичайні, багато з них з`явилися зовсім недавно.

З минулого

Історія Йошкар-Оли почалася в той далекий час, коли Марійська земля була приєднана до Росії після розгрому Казанського ханства військом Івана Грозного в середині 16-го століття. Місто Царьов на річці Кокшага, або Царевококшайского, вперше згадується в літописах в 1584 році, хоча, за твердженнями археологів, в епоху мезоліту люди вже населяли ці землі.

Місто починався з фортеці, побудованої з метою захисту земель і виконує виключно функції військового характеру. Управляв фортецею воєвода, в руках якого зосередилася не лише військова, а й адміністративна, фіскальна і судова влада. Поступово тут стали з`являтися торговці, ремісники, селяни, які селилися зазвичай не в самому місті, а займали землі навколо нього. Так утворився посад, слободи й села.

Наш час

Сучасна Йошкар-Ола сформована в період з 1941 по 1990 р і продовжує забудовуватися донині. Особливо змінився її вигляд за останні 10 років, після того як була затверджена програма розвитку міста «Столиця».

Оновлений місто з багатим минулим і великий центр культури фіно-угрів - такою постає перед нами сучасна Йошкар-Ола. Пам`ятки, які обов`язково потрібно побачити, - це культурні, історичні та архітектурні пам`ятники, відображають різні періоди розвитку краю. Серед них старовинні садиби, церкви, історичні будівлі, площі, а також численні скульптурні композиції. Важливу роль у культурному житті столичного міста Марій Ел грають театри і музеї.

Театри

Насичена подіями театральне життя Йошкар-Оли представлена всіма класичними видами театрального мистецтва.

У 1968 році в результаті перетворення об`єднаного драмтеатру ім. Майорова-Шкетана був заснований музично-драматичний театр. У 1994 році його перейменували. Так з`явився Марійський державний театр опери та балету ім. Еріка Сапаева, названий на честь марійського радянського композитора, автора першої національної опери. Основу його склали випускники хореографічних училищ і консерваторій Москви, Ленінграда, Казані, Пермі, Горького. Так почалося становлення молодого театру і національної виконавської школи. На його сцені було поставлено близько 50 класичних і сучасних творів балетного, оперного і опереткового мистецтва, а також дитячі спектаклі. Сьогодні репертуар включає національні опери «Алдіар» Е. Архипової, «Акпатир» Е. Сапаева, балет «Лісова легенда» композитора А. Луппова. Гордість театру - хореографічні постановки: балет «Лускунчик» і «Лебедине озеро» Чайковського, «Ромео і Джульєтта» Прокоф`єва, «Дон Кіхот» Мінкуса. Протягом 11 років у театрі проходить міжнародний фестиваль «Зимові вечори» за участю артистів опери та балету з Росії, Італії, Японії, Америки. У 2002 році тут почали проводити єдиний у світі фестиваль, присвячений великій балерині Галині Уланової. Театр успішно гастролює не тільки по Росії, але і за кордоном. Це Китай, Арабські Емірати, Німеччина, Південна Корея, Центральна Америка, Тайвань, Ліван та інші країни. Сьогодні театр займає нова будівля, побудована не так давно спеціально для нього. По оснащенню він вважається кращим в Поволжі.

Марійський національний театр драми ім. Шкетана, який є найстарішим в республіці, почав свою історію з аматорської постановки в листопаді 1919 року. З 1929 року це професійне культурна установа, що стало згодом одним з кращих в Росії. Театр бере активну участь у світовій театральній життя, зберігаючи при цьому свою національну індивідуальність. З нагород був удостоєний «Золотої пальми» - призу Асоціації театрів Європи.

У столиці Марій Ел діє Академічний російський театр драми імені Г. Константинова, який був заснований в 1919 році. У його розвиток внесли вклад багато режисерів. Найбільш важлива роль належить головному режисерові Григорію Константинову, який знаходився на цій посаді з 1964 по 1994 р За його ініціативою в 1993 р була створена Міжнародна асоціація російських театрів, штаб-квартира якої знаходилася в Йошкар-Олі. У вересні 1994-го театру було присвоєно ім`я Константинова. На сцені російського театру драми ставлять вистави за творами класиків і сучасників. Серед кращих можна назвати «Отелло» Шекспіра, «Цар Федір Иоанович» А. К. Толстого, «Гніздо глухаря» Розова, «Скажені гроші» Островського, «Міщани» Горького, «Совість» Павлової.

У 1991 році в Йошкар-Олі, на базі Російського драмтеатру імені Константинова, був відкритий Марійський театр юного глядача. Зараз він має в репертуарі 35 вистав за творами національної, російської, зарубіжної класики і сучасної драматургії. За весь час на його сцені було поставлено більше 80 спектаклів для дітей і дорослих марійською та російською мовами. Трупа театру постійно виїжджає на гастролі по Росії і зарубіжжю.

Музеї

Історія, культура, традиції та побут марійського народу відображені в колекціях музеїв Йошкар-Оли різної спрямованості.

Музей історії міста Йошкар-Оли має у зборах предмети археології, геральдики, етнографії, твори образотворчого та прикладного мистецтва, фотодокументи. Він розміщений у двоповерховому будинку з червоної цегли, яке було побудовано в 1911 році в центрі міста. Цей будинок, оголошений нині історичною та архітектурною пам`яткою республіканського значення, належав відомому місцевому купцеві-лісопромисловці Чулкову. Колишня купецька садиба складається з основної будівлі, флігеля і кам`яних воріт, які декоровані елементами стилю модерн. Постійна експозиція представляє історію Йошкар-Оли з 1584 по 1917 р Відвідувачі дізнаються про виникнення міста-фортеці Царьова, про те, як він будувався, про його розвиток, побут і традиції городян, долі відомих людей. Кожен сезон тут проводяться тематичні виставки. В даний час Музей історії міста Йошкар-Оли запрошує на фотовиставку «Місто і час». На унікальних фотографіях можна побачити, якою була Йошкар-Ола в різні роки минулого століття. Тимчасові експозиції відображають життя сучасного міста, знайомлять з підприємствами, історією вулиць, творчістю городян, благодійними акціями.

Музей народно-прикладного мистецтва відкрився для відвідувачів в 1999 році в будинку, оголошеному культурною цінністю Республіки Марій Ел. Цей будинок з дерева з ажурною різьбою був побудований на початку 20-го століття. До революції ним володів підрядник земської управи балію. Музей знайомить з народними промислам, історією та побутом марійського народу. Всього зібрано близько 250 експонатів, серед яких етнографічні предмети, зразки образотворчого мистецтва та декоративно-прикладного. Тут можна побачити національні костюми з вишивкою, плетені меблі, різьблені ковші, музичні інструменти, виготовлені народними умільцями. Музей народно-прикладного мистецтва організовує щорічні фестивалі та виставки.

У 1961 році до ювілею першого марійського композитора, який став основоположником професійної національної музики, було відкрито Меморіальний музей І. С. Ключникова-Палант. Він розташований в дерев`яному будинку, де композитор прожив останні роки. Експозиція розміщується у трьох кімнатах, в яких відтворена домашня обстановка представників провінційної інтелігенції початку 20-го століття. Тут збереглися справжні предмети побуту, меблі, рукописи та інші речі членів сім`ї Палант. У музеї проводять виставки, вечори музики, лекції, зустрічі з композиторами.

Художні музеї та виставки

Музей образотворчих мистецтв республіки Марій Ел, який був створений в 1989 році, веде свою діяльність в декількох напрямках. Він розташований в будівлі, зведеній за проектом архітектора В. Бабенко в 1980 році. Крім творів марійського образотворчого мистецтва і прикладної творчості, тут представлена російський живопис, скульптура, графіка, а також поодинокі роботи західноєвропейських живописців і графіків. У музеї проводяться публічні лекції, на яких можна познайомитися з історією мистецтв, з світової художньої культурою, історією творчості народу марі. У його фондах знаходиться більше 7 тис. Одиниць зберігання. У музеї представлені картини російських художників 19-го століття (Сєрова, Шишкіна, Маковського, Єгорова). Привертають увагу твори сучасного фінно-угорського образотворчого мистецтва у жанрі етносімволізма і етнофутурізма. Це картини марійських художників - А. Іванова, С. Євдокимова, В. Боголюбова, І. Єфімова. Поряд з постійною експозицією в музеї можна відвідувати тематичні виставки, які регулярно оновлюються.

Національна художня галерея - це головна виставкова площадка столиці. Вона була заснована в 2007 році як філія Музею образотворчих мистецтв. Галерея знаходиться на головній площі Йошкар-Оли. Вона має найсучасніше оснащення: системи клімат-контролю, відеоспостереження та пожежогасіння, спеціальне освітлення, охоронну сигналізацію, мобільне експозиційне обладнання. У галереї проводиться активна виставкова діяльність. Відвідувачі знайомляться з творчістю марійських і російських художників, майстрів образотворчого мистецтва республік Поволжя, а також зборами російських музеїв. Тут проходять виставки світового рівня. За роки роботи галереї жителі Марій Ел мали можливість побачити творіння Едгара Дега, Сальвадора Далі, Іллі Глазунова, Нікаса Сафронова, Бенуа де Стетто. На майданчику виставлялися колекції найбільших россійскійх музеїв: Третьяковській галереї, Златоустівського музею зброї, Музею бурштину (Калінінград). Найбільш успішно пройшли наступні виставки:

• «Повернення. З Європи до Росії »Бенуа де Стетто.
• «Лики часу» - про культуру марійського краю.
• Персональна виставка художника Нікаса Сафронова.
• Фотовиставка «Приватна колекція» Є. Різдвяної.
• «Золото Балтики» - з фондів Музею бурштину в Калінінграді.

Після відкриття в галереї віртуального філії Державного російського музею жителі Йошкар-Оли можуть у себе вдома познайомитися з шедеврами образотворчого мистецтва з найбільшого музею північної столиці.

Пам`ятки історії та архітектури

Об`єкти, що представляють історичну, архітектурну та культурну цінність знаходяться, як правило, в історичному районі міста. На жаль, в Йошкар-Олі збереглося мало дореволюційних будівель. Серед них купецькі будинки:

• Будинок Чулкова (кінець 19-го століття), в якому розмістився Музей історії міста Йошкар-Оли.
• Садиба купця Пчеліна (18-е століття).
• Будинок Кареліна (середина 18-го століття).
• Будинок Булигіна (середина 19-го століття).
• Будинок Наумова з декоративною різьбою разом з дерев`яними спорудами (19-20-е століття). Це одне з найкрасивіших будівель старого міста.

Храми

На жаль, майже всі церкви 18-го століття були повністю або частково зруйновані в радянський період. Сьогодні в місті діють храми, які були реконструйовані або заново відбудовані. Серед них:

• Троїцька церква була першою спорудою з каменю і однією з найдавніших у місті (1736). Кошти на будівництво були надані купцем Вишняковим і селянином Осокіним. Це було традиційне двоповерхова будівля, що складається з великої четверика з трапезної. Четверик був увінчаний пятиглавием, внизу знаходився Нікольський боковий вівтар, багатоярусна дзвіниця стояла окремо. У 30-х роках церкву закрили, дзвіниця і верхній ярус були зруйновані. Її почали відновлювати за новим проектом в 1995 р і закінчили лише в 2008 р Нова споруда зберегла форми, характерні для церковної архітектури 18-го століття. Вона стала одним з найкрасивіших будівель міста. Храм з`єднаний з дзвіницею за допомогою арки, а його дах химерної форми увінчана п`ятьма позолоченими банями.
• Собор Вознесіння Господнього був побудований на кошти купця Пчеліна в 1756 році. Він представляв собою восьмерик на четверику з обхідними галереями, великий трапезній і стоїть окремо дзвіницею в кілька ярусів. Церква закрилася в 1937 році, була частково зруйнована і перебудована, потім в ній розмістили пивзавод. У 1992 році храм було повернуто віруючим і відреставрований. З 1993 року собор має статус кафедрального.
• Собор Воскресіння Христового з декором в стилі московського бароко спочатку побудували в 1759 році. Це був односветний четверик з двома восьмериками, убутними по ширині. Дзвіницю в чотири яруси збудували наприкінці 18-го-початку 19-го століття. Трапезна і два приділи (Федора Стратилата і Покровський) були споруджені в кінці 19-го століття. У 1928 році церква була закрита, верхній восьмерик і дзвіниця зруйновані. Лише в 1944 році будівлю повернули віруючим, але в 1961 році собор був знову закритий і повністю зруйнований. Тільки в 2008 році почалося будівництво нового храму, яке тривало до 2010 року. Оновлений Собор Воскресіння Христового, витриманий в стилі бароко 18-го століття, був освячений в 2010 році.

• Храм Успіння Пресвятої Богородиці заснований в 2005 році як православна церква. Будівля в стилі, близькому до нововізантійський, було споруджено в 2005-2006 роках.
• Церква ікони Божої Матері Тихвинська була побудована в 1774 г. (по неой, в якій знаходився Георгіївський приділ (не зберігся). Дзвіниця розміщувалася над трапезній. Церква закрили в 1929 році, після чого вона була частково перебудована. Повернено віруючим в 90-х роках і реконструйована. На місці кладовища сьогодні розбитий парк.

Пам`ятники

У Йошкар-Олі багато різних пам`ятників, на тлі яких люблять фотографуватися гості, та й самі жителі міста. Серед найбільш відомих:

• Скульптура «Древо життя», розташована в Парку культури і відпочинку, відображає національний колорит марійського краю. Монумент, автором якого є художник Андрій Ковальчук, був встановлений в 2008 році. У центрі композиції знаходиться дерево, яке символізує життя і спадкоємність поколінь, а навколо нього розташувалися три музиканти з бронзи, що належать до різних поколінь, з національними інструментами в руках. Старий грає на сопілці, чоловік на гуслях, хлопчик на барабані. Пам`ятник триметрової висоти займає вдале місце у парку, де його звідусіль добре видно.
• Пам`ятник Оболенскому-Ноготкову - засновнику міста, перший воєводі - встановлений на однойменній площі навпроти урядової будівлі. Монумент шестиметрової висоти вважається символом Йошкар-Оли і однією з головних її пам`яток. Князь Оболенський-Нігтиків зображений верхи на коні і зі зброєю в руках. Пам`ятник створений за ескізами скульптора А. Ковальчука в 2007 році.

• На площі біля залізничного вокзалу відомому марійської радянському актору та поету встановили бронзовий пам`ятник. Йиван Кирля зображений сидячим на дрезині, як це і було в кінофільмі «Путівка в життя», де він виконав роль Мустафи - ватажка безпритульних.
• Копія Цар-гармати виготовлена в 2007 році. Це зменшена в два рази копія знаменитого оригіналу, який був відлитий з бронзи А. Чоховим в 1586 році. Марійська гармата, вага якої разом з ядрами становить 12 тонн, була виготовлена на Звеніговском заводі ім. Бутякова. За твердженнями майстрів, вона може стріляти. З цієї причини в її стовбур вварено ядро.

Незвичайні пам`ятки

Багатьох дивує сучасна Йошкар-Ола. Пам`ятки тут є неймовірні, навіть дивні.

Одна з них - пам`ятник молотку, який встановили в 2008 році на алеї навпроти офісної будівлі будівельної фірми. Чотириметровий металевий молоток вагою дві з половиною тонни забиває в землю цвях. Автор ідеї - президент цієї будівельної фірми - вирішив таким чином увічнити працю робітників і віддати їм шану. Трохи пізніше поряд з молотком з`явився пам`ятник і самому робітникові в одязі будівельника з цеглою в руці.

Перед входом того ж будівлі, недалеко від пам`ятника молотку, знаходяться ще дві оригінальні пам`ятки - блакитний слон висотою близько 1,5 м і величезний стілець.

Досить дивна бронзова скульптура є в центрі міста біля головного університетського корпусу. Це пам`ятник Йошкін коту, який був встановлений в 2011 році. Автори композиції - А. Ширнин і С. Яндубаев, відлита скульптура в Казані, на кошти московського бізнесмена. У 2013 році недалеко від Йошкін кота, розваленого на лавці, з`явився пам`ятник Йошкін кішці, встановлення якого була приурочена до відкриття однойменного кафе.

Нова архітектура столиці

За останні кілька років вигляд міста кардинально змінився. Тут ведеться будівництво, масштаби якого просто вражають. Прямо на очах виросли будівлі в різних європейських архітектурних стилях. Нові вулиці і площі з дивовижними будівлями здаються казковими, іграшковими і трохи нагадують декорації.

До незвичайним пам`яткам, без сумніву, можна віднести набережну Брюгге, яку назвали на честь міста в Бельгії. Коли потрапляєш на цю вулицю, мимоволі думаєш, що опинився в європейському місті Брюгге. Набережна повністю забудована будівлями фламандського стилю, характерного для середньовічної Фландрії. Особливо красиво тут в темний час доби, коли включають підсвітку.

Гості відзначають, що Йошкар-Ола піднесла грандіозний сюрприз, перетворившись із нудного радянського центру автономії в найцікавіший місто, куди хочеться повернутися. Багато висловлюють думку, що архітектура спірна, але з тим, що вона незвичайна, що запам`ятовується, позитивна, згодні практично всі.

Особливе здивування у туристів викликає Благовіщенська вежа з курантами. Це зменшена копія Спаської башти в Москві. Багато гостей просто впадають в ступор, коли несподівано лунає бій курантів, причому точно такий же, як у російській столиці.

Незважаючи на те що відрізняється компактністю Йошкар-Ола, пам`ятки її різноманітні і численні. Усім, який побував у цьому чудовому місті зі славними традиціями, буде що згадати і про що розповісти друзям.