В полоні у ніжних почуттів: що таке сентиментальність

Вам уже далеко за тридцять, а ви зберігаєте старі дитячі іграшки? Школа залишилася за горами, а ви ні-ні, та й дістаєте з заповітного ящика списані прописи і зошити в косу лінійку з нерівними літерами? З дня весілля минув не один десяток років, а в альбомі з фотографіями заховані перші любовні записки, листи і навіть кілька засушених квітів? Що ж, вітаємо: ви - сентиментальні!

Заглядаючи в словник

Що таке сентиментальність? Словники визначають значення слова як «чутливість», «мягкосердечие». Прийшло в нашу мову воно з французької, і було дуже модно в кінці 18-го - початку 19-го століть. Тодішні російські панянки зачитувалися чутливими романами Руссо, ахали і охали з кожного приводу, падали в непритомність, пускали сльозу або хоча б здригалися від раптового шуму. Вони ридали, співпереживаючи один одному або героям улюблених книг, мріяли всю ніч при місяці і взагалі виявляли себе натурами нервовими і витонченими. Продовжуючи вивчати, що таке сентиментальність, варто відзначити її зв`язок з проявом таких емоцій, як розчулення і навіть захопленість. Наприклад, ваш знайомий з зворушливої посмішкою дивиться, як грають маленькі дітки або над квітами пурхають метелики. І він же активно і щиро співпереживає, коли ви розповідаєте йому про свої проблеми або нездоров`я старенької бабусі. Це явні ознаки тонкою, ранимою душі, схильної до прояву сентиментальності. Часто вона може приймати надмірні, екзальтовані форми. Тоді відповідь на питання: «Що таке сентиментальність?» Прозвучить так: «сльозливість, нудотність, солодкуватість». При подібному розкладі значення слова забарвлене негативно. Часом події або дії, що призвели за собою сентиментальні реакції, хвилюють тільки одну людину, яка її і проявляє. А іншим свідкам або учасникам вони здаються смішними або безглуздими.

Бути сентиментальним - добре чи погано?

Продовжуючи розглядати, що таке сентиментальність, слід задуматися, позитивне це якість або негативне. Однозначної відповіді тут немає. Звичайно, похвально пам`ятати дату першого побачення або поцілунку, берегти перші волоссячко, стрижені в годик зі свого дитинку, хвилюватися про долю прикинутого кошеня і т.д. У цьому випадку нас цікавлять емоції перегукуються з такими, безсумнівно, цінними і важливими якостями, як милосердя, доброта, ніжність, співчуття. Однак, якщо почуття приймає інші, гіпертрофовані форми і розміри, людина з зворушливого і дбайливого перетворюється на дурного, бундючно-смішного, слізливого, тобто не дуже-то приємно. І тут виникає явна проблема: як позбутися сентиментальності? Безсумнівно, необхідно багато і наполегливо працювати над собою. Найчастіше намагатися дивитися на себе з боку, критично оцінювати думки і вчинки. Регулярно наводити прядок у власних речах і думках, позбавлятися від різного роду мотлоху та сміття. Звичайно, немає необхідності викидати милі серцю речі, але й перетворювати своє житло в склеп з примарами минулого теж не потрібно.

У кого частіше проявляється сентиментальність - у чоловіків або у жінок? Звичайно, у другому. Але й сильна стать їй не чужий. Якщо вона виражається у вигляді м`якості, душевності, то, природно, така риса характеру є істинним скарбом у суворих чоловічих натур. А от всі безсторонні нюанси, звичайно, слід викорінювати. І ще такий момент. Сентиментальність не завжди є синонімом справжньої доброти. Найстрашніші, закоренілі злочинці теж інший раз бувають вкрай схильні до нападів таких емоцій. Але менш кровожерливими не стають.

Який висновок можна зробити? У всьому завжди краще слідувати почуттю міри і їм вимірювати градуси своїх переживань.