Олівер Кан: біографія і особисте життя футболіста (фото)

Легендарний, всесвітньо відомий футбольний голкіпер Олівер Кан з`явився на світ в невеликому німецькому містечку Карлсруе 15 червня 1969. Любов до м`яча Оліверу прищепив його батько, Рольф Кан, який грав свого часу кілька років за місцевий клуб на позиції півзахисника.

Початок кар`єри. Низка невдач

Свої перші кроки у футболі Кан зробив будучи учасником клубу «Карлсруе». До 17 років Олівер виступав за юнацьку збірну, а з настанням повноліття був прийнятий в якості третьої воротаря в основну команду. Пані фортуна була прихильною до починаючому футболістові, і він практично моментально був зарахований другим голкіпером після Олександра
Фамулли.

Незабаром настав той довгоочікуваний момент, коли перед Каном постала можливість проявити свою майстерність, але не тут-то було. Напередодні майбутнього матчу з «Кельном» Фамулла, отримавши червону картку, був дискваліфікований на найближчі три гри. У відсутність основного голкіпера честь захищати ворота випала Оліверу Кану, який, не виправдавши надій тренера, пропустив 4 м`ячі, і команда програла всуху.

Неприємності для Олівера на цьому не закінчилися. У грі з «Вердером» він не зміг реабілітуватися в очах оточуючих і дав можливість противнику двічі вразити його ворота. В цілому за 3 матчі Кан пропустив 9 м`ячів. Єдине, завдяки чому Олівер Кан залишився в команді, - це відсутність іншого голкіпера на заміну Фамулли. Цілий рік Кан просидів на лаві запасних.

На шляху до слави

Копітка робота над своїм футбольним талантом через деякий час повністю себе виправдала, і коли Оліверу в черговий раз представився шанс - він проявив себе у всій красі, завдяки чому міцно зайняв місце на воротах.

Після невдалої гри Фамулли на заміну вийшов воротар Олівер Кан. Нікому з команди суперників так і не вдалося вразити охоронювані Олівером ворота, в підсумку «Карлсруе» здобув перемогу. У цьому ж році (1992) команда Кана отримала право брати участь в Кубку УЄФА. З цього моменту кар`єра Кана стала йти, як кажуть, в гору.

Мюнхенська «Баварія»

Успішно виступивши на Кубку УЄФА, діставшись до півфінальної стадії, «Карлсруе» став набирати свою популярність, а сам Олівер викликати інтерес у тренерів різних команд. Перелом у кар`єрі початківця футболіста настав влітку 1994 року, після переходу з рідного клубу в найсильнішу німецьку команду - мюнхенську «Баварію». Сума трансферту була на ті часи просто астрономічної - 5 млн марок. Oliver Kahn відразу ж витіснив що був протягом довгих років першим воротарем мюнхенського клубу Раймонда Ауману.

Нарешті, в 1995 році збулася давня мрія Кана - йому належало захищати ворота національної німецької команди в матчах проти збірних Грузії та Швейцарії. Але чемпіонат Європи 1996 Оліверу все ж довелося провести на лаві запасних. Лише після відходу зі збірної Німеччини Анді Кёппке Олівер Кан отримав почесне місце першого голкіпера.

Перші досягнення

Сезон 1995-1996 рр. ознаменований перемогою мюнхенського клубу в Кубку УЄФА. А в наступному році Олівер вперше в своїй кар`єрі стає золотим призером німецької бундесліги, посівши перше місце і довівши свою неперевершену майстерність. До цього моменту популярність Кана в «Баварії» стрімко зростала, і зовсім скоро він став не тільки голкіпером № 1, але і справжнім лідером команди.

Але при всьому цьому стосунки з уболівальниками часом складалися не зовсім гладко. Через грубуватого характеру і нестандартної зовнішності особливо активні фанати придумували йому різні образливі прізвиська, наприклад, «Бульдог», «Мавпа», «Горила». Правда, з часом прижилося і цілком невинне і навіть ласкаве - «Оллі».

Кар`єра продовжує успішно розвиватися, і в 1999 році, завоювавши перемогу в черговому німецькій першості, футболіст Олівер Кан був визнаний кращим воротарем планети. Роздобути ж головний клубний трофей Європи Оліверу не вдалося, так як у фінальному матчі проти «Манчестер Юнайтед», німці, виграючи з рахунком 1: 0, змогли в додані рефері 3 хвилини пропустити два голи. Такий розклад, тим не менш, не вибив Кана з колії, навпаки, воротар знайшов у собі сили і продовжував наполегливо тренуватися.

Пік популярності

Олівер Кан приголомшливо виступив на Лізі чемпіонів УЄФА 2000-2001 роки, ставши справжнім тріумфатором чемпіонату. Однак, незважаючи на неперевершені результати на клубному рівні, Кану ніяк не вдавалося прописатися в основному складі національної збірної Німеччини. І хоча він і брав участь на світових першостях в 1994 і 1998 роках, на чемпіонаті Європи 1996 року, але розцінювався Олівер тільки як другий воротар - «бундесманшафт».

У 1998 році Олівер Кан, фото якого прикрашали обкладинки численних спортивних журналів, став воротарем № 1 в німецькій футбольній машині у відборі основного складу для першості Старого Світу.

Зоряним часом для «Оллі» став Мундіаль 2002 року, де воротар буквально витягнув свою команду у фінал, завдяки чому уславився кращої фігурою в «бундесманшафт». Поразка від бразильців в битві за золото кинуло тінь на клас і майстерність Кана. Але тим не менше за підсумками року він знову отримав титул кращого футбольного голкіпера на планеті.

На чемпіонаті Європи 2004 року амплуа Кана, як головного захисника воріт, було недоторканним. Правда, поступившись у півфіналі італійської збірної, німці змогли завоювати лише бронзу. При цьому на урочистій церемонії їм аплодував весь Берлін, що стало своєрідним переломним моментом для німецького футболу.

Фінальний сезон

Сезон 2007/2008 став завершальним в ігровій кар`єрі Кана. Провів він його в рідній для нього мюнхенської «Баварії», що стала для футболіста другою домівкою. Більш того, Олівер був визнаний справжнім символом прославленого клубу, назавжди увійшов в його історію.

У заключному для себе сезоні воротар Олівер Кан хотів, звичайно, блиснути і покинути футбол в ранзі переможця. В якійсь мірі йому це вдалося - мюнхенська «Баварія» завоювала Кубок та першість країни.

А справи на європейській арені склалися гірше. Команда за щасливим збігом обставин змогла обійти скромний іспанський «Хетафе» і вийти в півфінал, де її з величезним рахунком розгромив санкт-петербурзький «Зеніт».

Прощальний матч

2 вересня 2008 ... На мюнхенському стадіоні «Альянц Арена» немає жодного вільного місця. Тут відбувся прощальний матч легендарного футболіста «Баварії» Олівера Кана проти національної німецької збірної. На 33-й хвилині «Оллі» пропустив свій останній гол.

Всього за збірну Німеччини Кан провів 86 матчів, в 49 з яких виступав в статусі капітана. Знаменитий голкіпер записав на свій рахунок 190 відіграних «всуху» матчів, серію з 736 хвилин без єдиного пропущеного гола, а також інші чудеса футбольної статистики.

Особисте життя

В даний час Олівер Кан, біографія якого насичена яскравими подіями, офіційно перебуває в розлученні. Одружився «Оллі» 10 липня 1999 на Сімоне, руки якої він домагався протягом 14 років. Приводом до одруження послужила вагітність обраниці, адже наприкінці 1998 р Олівер став батьком, на світ з`явилася дочка Катаріна.

Дійшли до Сімони чутки про роман її чоловіка з офіціанткою клубу Вереною Керт призвели до численних скандалів. Коли дружина носила під серцем другу дитину Кана, футболіст став відкрито демонструвати публіці свої відносини з Вероною, що призвело до розпаду сім`ї. Через рік Олівер прийняв рішення повернутися до дружини, яка до того моменту виховувала вже двох його дітей (народився син Давид). Однак почуття охололи, і возз`єднатися знову двом колись люблячим один одного серцям так і не вдалося.

Олівер Кан - видатний, знаменитий голкіпер, який зробив величезний внесок у розвиток німецького футболу.