Кубки з футболу ссср. Володар Кубка СРСР з футболу по роках

Кубок СРСР серед футбольних команд проводився з 1936 по 1992 рік. За цей час було зіграно близько півсотні фіналів і більше десяти тисяч матчів попередніх раундів. У загальній складності в турнірі взяли участь близько 300 професійних клубів і 500 аматорських колективів. Крім ігор вищої ліги СРСР, футбольний всесоюзний Кубок був найбільш видовищним і затребуваним спортивним змаганням у вболівальників. Перемога в цьому турнірі по престижу прирівнювалася до чемпіонського титулу.

Основи регламенту

Кубки з футболу СРСР завжди проходили за єдиним зводу правил. Єдиним аспектом, який кілька разів зазнавав змін, була сітка турніру.

До сезону 1957 року в Кубку нарівні з командами майстрів виступали аматорські колективи фізкультури, які за підсумками міського чи обласного чемпіонату отримували право брати участь на всесоюзному рівні. Розіграш турніру починався з попередніх раундів. У них грали представники нижчих дивізіонів і аматори. Ближче до заключної стадії у боротьбу включалися учасники вищих ліг. Найсильніші клуби Радянського Союзу стартували з 1/16 фіналу.

Кубки з футболу СРСР проводилися за олімпійською системою. Ігри проходили на виліт, тобто програла команд автоматично покидала турнір. Переможець протистояння визначався в одній зустрічі. Якщо вона закінчувалася нічиєю, то призначалася перегравання на полі суперника. З 1950-х років в повторному матчі було дозволено додатковий час і серія пенальті. Аналогічна система була взята за основу і в фіналі кубка. Перегравання вирішального матчу проводилися всього 3 рази.

Наприкінці 1970-х регламент зазнав деяких змін. Попередня стадія кубка проходила за коловою системою. Команди були розділені згідно зональної приналежності. У фінальний раунд виходили тільки клуби, що зайняли перші два місця в своїй групі.

Спочатку розіграш кубка проводився за схемою «весна-осінь», тобто в один рік. У середині 1960-х і після 1984 турнір став проходити в 2 етапи. Попередні раунди розігрувалися восени одного року, а фінальні – навесні іншого.

Абсолютно всі фінальні матчі проходили на московських стадіонах.

Перший кубок СРСР

У дебютному розіграші турніру взяло участь 94 команди. З них всього 28 колективів мали статус майстрів. Стартував перший кубок СРСР з футболу в липні 1936 року.

Розіграш почався з 1/64 фіналу. На цій стадії нарівні з любителями взяли участь такі сильні команди, як «Динамо» з Батумі, дніпропетровська «Сталь», а також кращі клуби Свердловська та Миколаєва. Найсильнішою виявилася пара – «Крилья Совєтов» із Запоріжжя та харківський «Локомотив». Для виявлення переможця в цьому тандемі довелося проводити відразу 2 перегравання. У результаті харків`яни зуміли домогтися великої перемоги, вийшовши в наступний раунд.

Перший володар кубка СРСР з футболу взяв участь у турнірі тільки зі стадії 1/32 фіналу. Московський «Локомотив» протягом всієї сітки змагання показував видатні результати. На ранніх стадіях були крупно обіграні такі команди, як «Динамо-трудкомуни» і ленінградський «Спартак». Найважчим на цьому етапі видався матч проти харківського «Динамо». Гра рясніла червоними картками (6 вилучень). А єдиний гол був забитий з пенальті лідером москвичів Лавровим.

У вирішальних раундах блискучий результат показали відразу кілька клубів, у тому числі тбіліське «Динамо», яке на шляху до фіналу з великим рахунком обіграло московський «Спартак». Також варто відзначити «Червоний прапор» з Ногінська.

У фінальному протистоянні зустрілися московський «Локомотив» і тбіліське «Динамо». Матч закінчився сухий перемогою «залізничників».

Гегемонія «Спартака»

У 1930 і 1940 роках у вищій лізі СРСР феєрії лише одна команда. Це був безстрашний московський «Спартак» під керівництвом Петра Попова, а потім і естонця Альберта Вольрат. Саме ці два наставника чотири рази зробили головну столичну команду володарем всесоюзного кубка.

У період з кінця 1930 по 1940 р «Спартак» більше всіх вигравав цей престижний турнір. Кубок сезону СРСР з футболу підкорявся червоно-білим в 1938, 1939, 1947 і 1948 роках.

Двічі перемогу в змаганні вдалося відсвяткувати тільки столичному ЦСКА. По одному разу Кубок вигравали московські клуби «Динамо» і «Торпедо», а також ленінградський «Зеніт».Найцікавішим фіналом тих років було протистояння Москви і Тбілісі 1946 року. Грузинське «Динамо» у впертій боротьбі за підсумками першого тайму змогло вийти вперед проти столичного «Спартака». Проте у результаті Глазков рахунок зрівняв, а Тімаков вже в додатковий час встановив остаточний результат. Таким чином, москвичі святкували вольову перемогу – 3: 2.

Наполегливе протистояння

У період з 1950 по 1960 рік гегемонію московських клубів почали з завидною регулярністю порушувати команди українські. Це стосується і київського «Динамо», і донецького «Шахтаря», і навіть львівських «Карпат».

Примітно, що в цей період вперше у фінал вийшла команда з Далекого Сходу. У 1968 році ташкентський «Пахтакор» у вирішальних раундах Кубка спочатку впевнено обоошел саратовський «Сокіл» і міцну луганську «Зорю», а потім і мокрого місця не залишив від донецького «Шахтаря». Багато експертів вважали саме узбецький клуб фаворитом фіналу, але московське «Торпедо» було з цим не погоджується. Матч закінчився мінімальною перемогою російської команди.

З відкриттів турніру того часу варто виділити куйбишевський «Зеніт» і збірну міста Калініна.

Грузино-вірменська діаспора

У 1970 і 1980 роках кубки з футболу СРСР стали воістину міжнародними турнірами. Гегемонія українських і російських команд поступово почала згасати. На зміну московським клубам прийшли міцні грузинські та вірменські колективи.

У 1970-х єреванський «Арарат» і тбіліське «Динамо» по 2 рази ставали володарями почесного Кубка. У фінальних матчах їм нічого не могли протиставити зіркові московські та київські команди.

Слід зазначити стрімкий підйом «Зорі» з Ворошиловграда, яка двічі поспіль виходила у фінали 1974 і 1975 років. Проте кожного разу матчі завершувалися не на користь українського колективу.

Період 1970-х і 1980-х був найуспішнішим для іншого клубу УРСР – київського «Динамо». Кубок СРСР з футболу 1985 став для біло-синіх сьомим за рахунком. А через 2 сезону всесоюзний турнір підкорився киянам увосьме.

Останні розіграші

З 1990 року володарі кубка СРСР з футболу постійно змінювалися. Першим переможцем турніру нового формату (розіграш «осінь-весна») стало київське «Динамо». Українці без особливих зусиль розгромили московський «Локомотив» з рахунком 6: 1. Тоді на поле блищали такі зірки «Динамо», як Саленко, Лужний та Михайличенко.У 1991 році всесоюзний Кубок завоювали московські «армійці». У фіналі ЦСКА у впертій боротьбі обіграв столичне «Торпедо». Вирішальний м`яч за рахунку 2: 2 забив нападник «армійців» Сергєєв за кілька хвилин до кінця зустрічі.

Останнім володарем Кубка СРСР у 1992 році став московський «Спартак». Це дуже символічно, адже саме червоно-білі вважаються кращою командою всесоюзного турніру за всю його історію. У фіналі москвичі впевнено перемогли ЦСКА.

Володарі Кубка СРСР з футболу (по роках)

Всесоюзний турнір зібрав під своє крило десятки найсильніших вітчизняних клубів. І слід віддати належне – всі фінали Кубка СРСР з футболу виходили незабутніми за напруженням емоцій і якістю гри на полі. Цей турнір дійсно виявляв найсильніших на радянському просторі.

Частіше за інших почесний трофей над собою піднімали футболісти московського «Спартака» – 10 разів (по 2 кубка кожні 10 років). На один менше титулів у київського «Динамо» (з 1954 по 1990 роки).

За 6 раз у фіналах перемагали московські «Торпедо» і «Динамо». Слідом, з 5 трофеями, значиться столичний ЦСКА.«Шахтар» із Донецька завойовував кубок 4 рази (на початку 1960-х і 1980-х). За 2 трофея знаходяться в Тбілісі, Єревані, а також в музеї московського «Локомотива». І цілий ряд команд перемагали у фіналі по разу, серед них є навіть ростовський СКА (1981 рік).

Сенсаційні звершення

Однією з головних несподіванок турніру за всю його історію вважається вихід у півфінал команди другої ліги СРСР «Таврії».

В кінці 1930-х відразу кілька напівпрофесійних клубів з третього дивізіону пробивалися у вирішальні стадії Кубка. Мова йде про московських «Крилах», пятигорском «Динамо» і «Дзержинців-СТЗ».

Проте головну сенсацію піднесли команди любителів – Ногінська «Червоний прапор» та ташкентське «Динамо». Ці колективи в кінці 1940-х зуміли дійти по півфіналу турніру.

Цікаві факти

• Частіше за всіх у фіналах грали московські команди «Торпедо» і «Спартак» (по 15 разів). Кубки з футболу СРСР корилися всього 14 клубам.
• Жодній команді не вдавалося завоювати трофей більше 2 разів поспіль.
• Першим клубом, який зумів змістити з п`єдесталу Кубка московські колективи, став «Зеніт» з Ленінграда.
• Всесоюзний турнір перестав існувати після розпаду СРСР.