Винахід магнітофона

Якщо розглядати винахід магнітофона, то варто розповісти і передісторію того, що було створено до нього. Прийнято вважати, що винахід першого апарату, який записував звук, названого фонографом, є заслугою Томаса Едісона. Однак насправді ідея фонографа є повністю дітищем Шарля Крю - французького поета і вченого. У 1977 році він подав папір до Французької Академії Наук, в якій було детально описано все, що стосувалося даної ідеї. Цей папір і зараз зберігається в даному закладі. А вже в 1878 році ця ідея була запатентована і реалізована Едісона. У 1886 гожу Чічістером Беллом і Чарльзом Самнером Тейнером із США було розпочато випуск фонографів, що мають річний заведення і циліндр, покритий воском. У 1887 році Емілем Берлінгер в Німеччині була запатентована ідея сучасного програвача, в якому були використані плоскі пластинки. Реалізація ідеї припадає на 1896.

Складно повірити, але винахід магнітофона припадає на той же період, що і винахід кінематографа. Він з`явився в той же час, коли і перші автомобілі. Принцип роботи сучасних магнітофонів вперше був запропонований Вольдемаром Поульсеном, який був службовцем на телефонній станції в Копенгагені. Однією з його прямих обов`язків було забезпечення нормального функціонування апаратури на станції. І тут не зрозуміло, чи була апаратура настільки високоякісної або він був настільки хорошим фахівцем, але у нього було дуже багато вільного часу. Він приділяв його проведенню різноманітних експериментів з магнітами, котушками, проводами і іншими деталями. Його інтерес і цікавість були винагороджені відкриттям того, що на тонкій дроті зі сталі можна різні ділянки намагнітити по-різному. Якщо її потім швидко прокрутити перед електромагнітним мікрофоном, то цілком можна почути звук. Саме так і починалося винахід магнітофона. Він став розвивати свою ідею далі, і тоді прийшов до висновку, що є протягувати перед мікрофоном дріт одночасно з тим, коли в нього говориш, то можна записати на цю струну людський голос або якийсь інший звук, який уловлюватиметься мікрофоном під час запису . Дана ідея виявилася досить перспективною ще й тому, що запис може бути стерта, а на струну записана нова. Щоб зробити це, необхідно тільки розмагнітити струну.

У 1898 році зв`язківець уже поквапився запатентувати свій пристрій, названий телеграфон, а через рік він уже був удостоєний Гран-Прі на Всесвітній паризькій виставці. Через зовсім небагато часу винахід запатентували і в інших країнах, а в 1903 році вже була організована Американська телеграфна компанія, освоїла виробництво диктофонів. Винахід магнітофона вже стало цікаво громадськості. Однак недоліком тих пристроїв вважалася їх громіздкість, так як стрічки, на які проводився запис, були дуже великими, а якість звучання сильно відрізнялося від фонографів і грамофонів. Це і пояснює настільки недовге існування фірми. Проте всього через 10 років, коли світу були представлені помітно більш потужні підсилювачі, були усунені основні недоліки магнітофонів, а першими оцінили нові можливості таких пристроїв військові. У двадцятих роках американським флотом використовувалися нові пристрої для прискореного прийому і передачі радіотелефонних повідомлень. Після цього і в Європі стали з`являтися магнітофони.

Наступним кроком стало винахід магнітної стрічки, саме це і дозволило створити котушкові магнітофони. Широкій громадськості дані пристрої стали цікаві лише в сорокових роках. Пов`язано це з тим, що вже з`явилися касетні магнітофони. Після цього вони і почали свій тріумфальний хід по планеті.