USB-роз'єм. І що б ми без нього робили?
Універсальна послідовна шина USB (абревіатура від англійського "Universal Serial Bus") з`явилася відносно давно з точки зору розвитку комп`ютерної техніки - в січні 1996 р Ініціатива розробки стандарту належить відомим фірмам-виробникам комп`ютерної техніки (Compaq, DEC, IBM, Intel, NEC, Northen Telecom). Основне завдання, яке ставили перед собою розробники - дати можливість своїм користувачам працювати з периферійними пристроями в режимі PlugPlay, тобто щоб при підключенні пристрою, що має USB-роз`єм, воно автоматично розпізнавалося комп`ютером (за умови установки відповідних драйверів). Також передбачалося харчування малопотужних пристроїв безпосередньо від самої шини.
При цьому швидкість шини повинна була бути цілком достатньою для практично будь-яких периферійних пристроїв. Саме тоді на материнські плати стали встановлювати роз`єми USB 1.0. Після виходу в 1998 р оновленої версії 1.1, в якій були виправлені помилки, і покращилася стабільність роботи, USB-роз`єм став нормою практично для будь-якого комп`ютера.
Черговий етап - поява в 2000 р USB 2.0, яка зробила цей стандарт в наші дні найбільш поширеним. Подальшим його розвитком поступово стає USB 3.0, що має більшу пропускну здатність і підтримує велику силу струму в порівнянні з попередніми версіями (що дає, наприклад, можливість використання зовнішніх HDD) при збереженні сумісності роз`ємів.
Сьогодні будь-який комп`ютер має кілька портів USB (на ноутбуках їх зазвичай 3-4, на стаціонарних - до 12). Їх кількість можна збільшити за рахунок підключення спеціальних розгалужувачів (USB-хабів). Займаючи на комп`ютері всього лише один USB-роз`єм, він надає відразу кілька портів.
Теоретично можливо одночасне підключення до одного комп`ютера до 127 пристроїв USB. При підключенні хаб приймається за окремий пристрій (просто кажучи, якщо підключити один хаб і чотири пристрої, для USB-хоста кількість підключених приладів буде дорівнювати п`яти). Що стосується максимальної довжини USB-кабелю, то вона становить 5 метрів. Якщо потрібно більше, без спеціального подовжувача тут не обійтися (для кожного такого п`ятиметрового ділянки потрібно окремий свого роду ретранслятор, який має автономне живлення).
Роз`єми і штекери бувають двох видів. USB-роз`єм типу "A" використовується при підключенні до настільних комп`ютерів і ноутбуків різних USB-пристроїв. Роз`єми типу "B" мають різні периферійні пристрої (Наприклад, принтери, сканери, МФУ). Є ще два варіанти роз`ємів другого виду - роз`єм mini-USB (використовуються для підключення таких пристроїв, як цифрові фотоапарати, КПК, стільникові телефони) і роз`єм мікро-USB (ще більш компактний, зазвичай використовується при підключенні стільникових телефонів).
Використання стандарту USB дозволяє підключати до комп`ютера практично всі сучасні периферійні пристрої, причому можливо їх "гаряче" підключення і відключення, оскільки його конструкція розрахована на багаторазове з`єднання-роз`єднання без порушення працездатності як пристрої, так і самого комп`ютера. Все це робить інтерфейс USB воістину унікальним засобом передачі даних, і, мабуть, альтернативи поки не передбачається, принаймні, найближчим часом.