Визнання шлюбу недійсним. Підстави та коло осіб, що беруть участь в цьому процесі. Фіктивний шлюб.

Шлюб є фактом юридичного значення, який народжує правомочності і зобов`язання сторін. Відповідно до закону, який діє в області сімейних відносин, власність, яка була куплена подружжям під час їх шлюбного союзу, є їх спільним майном. Дуже часто особи, які реєструють шлюб, не мають намірів продовжити відносини шлюбного характеру. У цьому випадку говорять про таке явище, як визнання шлюбу недійсним. Так, шлюбний союз може бути не тільки піддатися розірванню, але й може мати місце недійсний шлюб.

Закон встановлює перелік підстав вичерпного характеру, за якими суд здійснює порядок визнання шлюбу недійсним. До одного з таких підстав можна з усією визначеністю віднести фіктивний шлюб. Він полягає з різних причин і, виходячи з різних життєвих обставин. Дуже часто сторони, уклавши фіктивний шлюб, не мають на якийсь поганий мети і сподіваються, що їх не торкнеться таке поняття, як визнання шлюбу недійсним.

До речі, розглянуте дію про розірвання такого шлюбу проводиться виключно судом. При винесенні рішення не на користь осіб, фіктивно уклали шлюб, судовий орган протягом триденного терміну з дня введення в законну силу судового рішення направляє виписку в ЗАГС. Слід розуміти і окремо відзначити ту обставину, що на відміну від інших підстав недійсності шлюбного союзу, які б говорили про порушення тієї чи іншої норми права при здійсненні процедури вступу в союз, як не дивно, але у фіктивному шлюбі всі умови дотримані. Проте, мають місце невідповідності істотного характеру між його складовою і формою.

Таким чином, як уже зазначалося, шлюб застосовується легальним способом і формально чистий, але це засіб для досягнення завдань, несумісних з основоположними цілями самого шлюбного інституту. Тому визнання шлюбу недійсним в цьому випадку повинно мати місце. Шлюбний союз може бути визнаний як фіктивного незалежно від того, чи є він таким для однієї або для обох сторін. Відзначимо, що наявність згоди взаємного виду на оформлення шлюбного союзу без мети створення сімейних відносин не має аналогії з умовою вступу в шлюб, який передбачений законом. Йдеться про умови згоди сторін добровільного та взаємного характеру. Адже згоду вступаючих в сімейні відносини неважливо саме по собі, а суть згоди полягає в тому, що люди висловлюють наміри істинного властивості про створення сім`ї в якості осередку суспільства. А згода людей, які фіктивно стали подружжям, не відображає волі сторін, яка була б правдива і справжня. В інших обставинах, термін фіктивний шлюб слід було б обмежити випадком, коли одна із сторін діяла без наміру створення сім`ї, а інша сторона помилялася самим сумлінним чином.

Закон визначає перелік осіб, які мають правомочності щодо визнання шлюбу недійсним. До такого переліку осіб відноситься неповнолітній чоловік, повнолітній чоловік, опікуни, прокурор. Крім того, в законі передбачені випадки, коли їх присутність усуває недійсність шлюбного союзу. Приміром, судових орган може визнати шлюб дійсним, якщо до періоду розгляду справи про визнання незаконності шлюбних уз, пропали всі обставини, які перешкоджали його оформлення. Також, суд не вправі визнавати незаконність шлюбу, якщо особи до засідання суду, створили сім`ю. Відносини, які розглядаються судовим органом, що не фіктивні, це відносини подружжя, які набувають спільне майно або цілком піклуються одне про одного. Такий порядок визнання шлюбу недійсним.