Око за око, зуб за зуб Що таке вендета?

Це слово народилося в Південній Італії і початок свій хід по світу. Саме поняття було в ходу ще в часи родоплемінних відносин. Звичай кровної помсти - ось що таке вендета. Італійське походження слова не означає, що такої традиції не існувало в інших народів. Глибокі корені має звичай у народів Сходу, Кавказу, навіть у слов`янській історії мало місце непорушне правило відплати. Свого часу він підміняв собою відсутні правові норми боротьби за справедливість.

Око за око, або Що таке вендета

Принцип плати за кров один і той же у всіх народів. Якщо представник одного роду або клану вбив когось з іншого роду або клану, за це він або інший представник його сім`ї або роду повинен заплатити кров`ю. Вищим ступенем безчестя вважалося залишити пролиту кров неотомщенной. При цьому відповідним актом вбивства за вбивство питання не вичерпувався: у свою чергу піддавалася переслідуванню інша сторона. Ця кровна ворожнеча могла передаватися з покоління в покоління і тривати століттями. Представники ворогуючих прізвищ найчастіше вже не пам`ятали, хто поклав початок кривавим чварам, але знали одне: це вороги, яких треба вбивати. Найчастіше ворогів намагалися примирити, до цього процесу прикладали свої зусилля старійшини родів, глави громад. Це могло бути і примирення, і відкуп. Не завжди зусилля миротворців увінчувалися успіхом. Звичай вендети зберігався у деяких народів аж до ХХ століття.

Що таке вендета по-корсиканські?

Як не дивно, жорстокий звичай кровної помсти був сильнішим все там, де родинні та громадські узи між людьми були святі й непорушні. Історія острова Корсика, породив поняття вендети - яскраве тому свідчення.

Багатовікові війни за панування в Середземномор`ї змушували мешканців маленького острівця згуртовуватись перед будь-якої небезпеки і захищати свої інтереси навіть ціною власного життя. Так народжувалися тісні узи в межах сім`ї, роду, спільноти, угруповання. Посягання на життя члена спільноти каралося кров`ю. Загалом, нічого нового - той самий закон відплати за пролиту кров і є вендета по-корсиканські. Цей звичай породив безліч кривавих історій, які знайшли своє втілення в художніх творах.

Вендетта в літературі та мистецтві

Під враженням історій, почутих під час поїздки по маленьких островів Італії - Корсиці та Сицилії - французький письменник Проспер Меріме створив ряд геніальних новел, де кульмінацією сюжету був акт вендети. Яскравий приклад такого творіння - новела «Коломба». Мабуть, в європейській літературі вперше було показано так виразно, що таке вендета. «Матео Фальконе», «Кармен» - відомі всьому світу сюжети, які також побудовані на ідеї відплати за зраду, інша справа, що не у всіх випадках мала місце вендета. Припускають, що цей же сюжет надихнув на ряд яскравих твори та Оноре де Бальзака - його сюжети перегукуються з новелами Меріме. Як не згадати у зв`язку з цим і безсмертну поему «Ромео і Джульєтта». У ближчій літературі, а потім і в кіно поняття кровної помсти виходить на перший план в геніальному романі Маріо П`юзо «Хрещений батько». В даному випадку практично стають синонімами поняття «вендета» і «мафія». І ще один кіношедевр сьогодні на піку популярності - фільм «V означає Вендетта» з чудовою Наталі Портман у головній ролі.

«Руська правда» в Стародавній Русі

У 13-15 століттях у Давній Русі побутував звід правових норм «Руська правда». Його пов`язують з епохою правління Ярослава Мудрого. З приводу досліджуваного питання у зводі містилися цікаві фрагменти. Так, у ньому існувала така норма відповідальності, як кровна помста: «вб`є чоловік чоловіка, то мьстіті братові брата». За відмову від помсти покладався відкуп - 40 гривень за голову.

Все в минулому?

Чи можна сьогодні бути впевненими, що все це залишилося в минулому, і сьогоднішні покоління не знають, що означає вендета? На жаль, це не так. Дотепер ще подекуди зберігається звичай кровної помсти - у ряді острівних держав, у Сербії, у деяких народів Кавказу. Втім, сьогодні, в пору втрати всіх духовних цінностей і повного знецінення поняття людського життя, дивуватися не варто нічому. Вбивства відбуваються і без будь-яких моральних зобов`язань, які рухали древніми месниками.