Розчин брильянтового зеленого, або «зеленка»: склад, застосування

Для виготовлення «зеленки», знайомій більшості з нас з дитинства, використовують так званий діамантовий зелений - аніліновий барвник трифенілметанового ряду, вперше синтезований в Німеччині в 1879 році. Ця речовина в сухому вигляді являє собою невеликі грудочки або порошок золотисто-зеленого кольору з блискучою поверхнею. З чого складається «зеленка», якою змащують садна? Препарат отримують, розчиняючи цей твердий барвник у воді або медичному спирті. Цікаво, що практично ніде в світі, окрім країн колишнього СНД, даний засіб в медичній практиці не використовують, вважаючи його малоефективним і неестетичним.

В медицині застосовується 1-2% спиртової (рідше - водний) розчин брильянтового зеленого. Цей антисептик ефективний відносно грампозитивних бактерій, на грамнегативні ж він практично не робить впливу. До нього чутливі золотистий стафілокок, стрептокок, дифтерійна паличка. «Зеленка», склад якої досить простий, застосовується для обробки операційного поля і рубців - як післяопераційних, так і посттравматичних. Спиртовим розчином брильянтового зеленого точково змащують повіки при починаються ячменях і мейбомітах (внутрішніх ячменях). Ця нехитра процедура часто допомагає запобігти розвитку захворювання - запалення припиняється на початковій стадії. При блефариті (запаленні країв повік) також використовується «зеленка». Склад цього лікарського засобу, однак, такий, що воно може викликати роздратування і навіть опік слизової оболонки очей. Тому при змащення їм повік потрібно дотримуватися особливої обережності.

Хороший ефект дає застосування «зеленки» в комплексному лікуванні фурункульозу, карбункулезе, піодермії. Після змазування нею шкірних покривів на уражені місця зазвичай накладається пов`язка з антибактеріальною маззю. При важких формах захворювання антибіотики призначаються і всередину. При подряпинах, саднах, ранах невеликій площі найбільш популярним засобом також залишається «зеленка».

Склад медикаменту дозволяє використовувати його навіть для лікування грудних дітей. Розчином брильянтового зеленого обробляють пупкову ранку новонародженої дитини, змащують прищики і місця укусів комах. При обробці великих поверхонь, наприклад, при попрілостях або алергічному діатезі, використовують його 1% водний розчин. Така «зеленка» (склад її абсолютно нешкідливий) не завдасть шкоди ніжній дитячій шкірі. Нарешті, цим засобом змащують «бульбашки» при вітрянці: після такої обробки вони не тільки краще підсихають, а й практично не сверблять. Дитина менше розчісує висипання, вони не інфікуються, швидше загоюються і не залишають слідів.

При обробці зеленкою садна малюки часто плачуть. Можна спробувати відвернути засмучену дитину, запропонувавши йому самостійно розфарбувати шкіру (а з часом - і місце садна) в зелений колір, або разом з мамою «подути» на ранку, на яку була нанесена «зеленка».

«З чого зроблена зеленка?» - Довгий грунтовну відповідь на питання малюка або придумана на ходу казка на цю тему теж допоможуть його заспокоїти. Разом з тим, слід мати на увазі, що відомі випадки індивідуальної непереносимості діамантового зеленого- їх симптоми - сильне печіння і свербіж. Тому при чутливій шкірі краще змащувати дитині садна і порізи іншим засобом - наприклад, ранозагоювальну гелем «Феніран».

На відміну від іншого популярного антисептичний засіб, спиртового розчину йоду, зеленка не обпалює шкіру і слизові оболонки, тому нею можна обробляти не тільки поверхня навколо рани, але й саму рану. Повторну обробку проводять при кожній перев`язці, а при лікуванні висипань або укусів - у міру того як колір «зеленки» на шкірі починає тьмяніти.

Діамантовий зелений не слід застосовувати разом з йодвмісними лікарськими засобами. Зберігають його в темному прохолодному місці: розчини - не більше двох років, порошок ж не має обмежень по терміну придатності.