Препарат 'Ізоніазид'. Інструкція

Препарат "Ізоніазид" випускається у формі порошку, таблеток, свічок (ректальних). Активний компонент - гідразид ізонікотиновоїкислоти.

Ліки "Ізоніазид" призначається як протитуберкульозний засіб при будь-якій формі захворювання. Препарат, поряд із засобами "Стрептоміцин", "Циклосерин" та іншими, використовується як основне ліки. Медикамент "Ізоніазид" інструкція дозволяє примененять як дітям, так і дорослим. Більш виражена терапевтична ефективність препарату при гострих і початкових етапах розвитку туберкульозу.

Медикамент показаний при інфільтративних формах бронхоаденіта. Призначається ліки "Ізоніазид" при міліарний і підгострому гематогенно-дисемінованому туберкульозі легень, загостренні фіброзно-кавернозної форми хронічного перебігу, туберкульозної інтоксикації і вовчак, ураженні туберкульозом гортані, слизових травного тракту, порожнини рота, серозних оболонок, сечостатевої системи, суглобів, кісток.

Не відзначається вираженою терапевтичної ефективності у пацієнтів зі старими цірротіческой видами патології.

Для лікування змішаного типу інфекції препарат "Ізоніазид" інструкція рекомендує призначати спільно з відповідними сульфаніламідами та антибіотиками.

Ліки приймають тричі на добу по 0,2 грама після їжі. У разі хорошої переносимості допускається збільшення дози до 0,9 грам на добу (в день три рази по 0,3 грама). При масі тіла менше 50 кг рекомендовано не більше 0,15 г тричі на добу.

Максимально на добу допускається прийняти 0,9 грам, на один прийом - 0,6 грам. Внутрішньом`язовіін`єкції і свічки застосовуються в таких же дозах, крапельно внутрішньовенно по 0,01 - 0,015 г / кг у формі розчину 0,2%.

Протипоказаний медикамент пацієнтам, схильним судорожним станам, хвороб судин, психічних недуг, а також мають сифилитическое ураження нервової системи.

Проявляти обережність при призначенні препарату "Ізоніазид" інструкція рекомендує при наявності у хворого порушень діяльності печінки, нирок, нервової периферичної системи, зорового нерва.

До ймовірних побічних реакцій при застосуванні медикаменту слід відносити поліневрити, парестезії, втрату пам`яті, безсоння, ейфорію, дратівливість, головний біль. Крім того, в деяких випадках виникають м`язові посмикування, запаморочення, судоми. До негативних проявів при використанні ліків "Ізоніазид" інструкція відносить і атаксию, лихоманку, ступор, сухість у роті, висип, гепатит, затримку сечовипускання (у чоловіків). Рідко виникає анемія, пелагра, жовтяниця, еозинофілія.

В аптеці, як правило, потрібно для придбання препарату "Ізоніазид" рецепт.

Рекомендовані дії при розвитку ускладнень і виникненні отруєнь

Для усунення наслідків прийому медикаменту "Ізоніазид" (у тому числі в підвищених дозах) призначають препарат "Гидрохлорид піридоксину". Введення здійснюють внутрішньовенно. Дозування кошти "Гидрохлорид піридоксину" встановлюється з розрахунку один грам на один грам препарату "Ізоніазид". У випадку, коли прийняте кількість останнього невідомо, змішують п`ять грам препарату "Піридоксину гідрохлорид" та п`ятдесят грам ізотонічного розчину хлориду натрію. Такий розчин вводять протягом п`яти хвилин внутрішньовенно, а потім повторно після закінчення двадцяти-тридцяти хвилин, до повернення свідомості та усунення судомного стану.

При отруєнні або передозуванні призначається промивання шлунка суспензією вугілля активованого або провокування штучної блювоти. Показано сольове проносне. Застосовується штучне дихання. Призначають медикамент "Преднізолон", трансфузійні препарати, внутрішньовенно розчин "Натрію гідрокарбонат" (3-5%) по п`ятдесят-сто мілілітрів. Для усунення судом внутрішньовенно повільно вводять засіб "Сибазон" (ймовірно прояві гіперчутливості) або барбітурати нетривалого впливу. Показані препарати "Цианокобаламин", "Метіонін", "Тіамін".

Лікарський препарат "Ізоніазид" аналоги має наступні: "Тубазид", "Ріміцід", "Зоназід", "Котіназін", "Дітубін" та інші.