Супракс: інструкція із застосування

Ліки "Супракс" - це напівсинтетичний антибіотик третього покоління з бактерицидною дією. Що належить до групи цефалоспоірінов, препарат широкого спектра "Супракс", інструкція із застосування пояснює це, може випускатися у вигляді капсул або гранул для приготування суспензії. Діючою речовиною в обох лікувальних формах є цефіксим. У таблетки крім нього входить діоксид кремнію, стеарат магнію, кармеллоза кальцію. Склад капсул, в які поміщений порошок цефіксиму разом з дрібними гранулами стандартний: діоксид титану, барвники Е-122, Е-132.

Додатковими речовинами в гранулах для суспензії служать: жовта смола, бензоат натрію, сахароза, ароматизатор зі смаком полуниці.

Ліки "Супракс", склад якого включає барвники, може викликати алергічну реакцію.

Коли призначають Супракс? Інструкція по застосуванню дає перелік інфекційних хвороб, підлягають лікуванню цим препаратом:

• Фарингит, тонзиліт, синусити.

• Бронхіти.

• Отити.

• Захворювання сечостатевої сфери.

• Гонококові інфекції будь дислокації.

На чому ґрунтується дія препарату "Супракс"? Анотація до нього пояснює, що під дією цефіксиму руйнується клітинна мембрана збудників інфекційних хвороб, припиняючи тим самим розвиток захворювань. Це називається бактерицидною дією антибіотика.

Препарат "Супракс", інструкція із застосування характеризує як активний проти великої кількості грампозитивних штамів і грамнегативних мікроорганізмів. Однак деякі штами до нього стійкі. Саме тому перед призначенням лікування рекомендується провести тести, що визначають, по-перше, відсутність протипоказань у пацієнта до застосування препарату "Супракс", а, по-друге, наскільки збудник чутливий до впливу цефіксиму.

Чи має протипоказання ліки «Супракс»? Інструкція по застосуванню пояснює, що його не можна призначати:

• Людям, які індивідуально не переносять препарат.

• Тим, хто страждає порушенням роботи печінки або нирок.

• Старим.

• Дітям до 12 років.

• Вагітним, годуючим.

Призначаючи курс лікування, лікар завжди має на увазі, що ліки негативно впливає на кишкову флору. Тому зазвичай разом із засобом "Супракс" призначають ферменти, що покращують кишкову флору.

На жаль, крім негативного впливу на кишечник, "Супракс" може викликати інші побічні дії.

Травна система: зміна смаку, сухість у роті, порушення стільця, що супроводжуються болем, псевдомембранозний ентероколіт, жовтяниця, кандидоз, дисбактеріоз, гіпербілірубінемія.

Нервова система: запаморочення, мігрень.

Кровоносна система: порушення складу (хімічного) крові.

Сечовидільна система: збої в роботі нирок.

Алергічні реакції: ексудативна багатоформна еритема, кропив`янка, токсичний епідермальний некроліз, свербіж, лихоманка.

Після перерахування всіх протипоказань і побічних дій, можливих при вживанні препарату "Супракс", можна зробити висновок: самостійне лікування препаратом загрожує настанням вкрай важких ускладнень.

До того ж передозування ліків здатна викликати летальний результат.

Зазвичай середньодобова доза препарату для пацієнтів понад 12 років, не перевищує в середньому 400 мг. Ліки можна приймати один або два рази на добу. Однак дітям і дорослим, чия вага не досягає 50 кг, розрахунок дозування проводиться з розрахунку 3, 9, 12 мг на кілограм ваги. Дозування підбирається виходячи з діагнозу хворого, його індивідуальних особливостей. Дітям призначають суспензію, дорослим - таблетки. Курс прийому препарату не може тривати більше 10 днів.

Аналогами препарату є індійський препарат "Іксім Люпин", "Цефспан" (Йорданія), "Панцеф" (Македонія), "Цефорал" (Італія). Вони так само є полусинтетическими антибіотиками і вироблені на основі цефіксиму.