У яких випадках застосовується Диоксидин в ампулі?

Диоксидин - це антибактеріальний препарат з групи похідних хіноксаліну, володіє широким спектром дії і хіміотерапевтичне активністю при багатьох інфекціях. Диоксидин в ампулі активний відносно багатьох патогенних і непатогенних мікробів: клебсієли, синьогнійної палички, сальмонели, патогенних анаеробів (у тому числі збудників газової гангрени), дизентерійної палички, стафілококів і стрептококів. Препарат впливає на штами багатьох бактерій, які виявилися стійкими до інших антибіотиків і хіміопрепаратів.

Дія препарату Диоксидин

Нераціональне використання препарату може призвести до розвитку лікарської стійкості бактерій, ось чому використовуючи Диоксидин в ампулі, необхідно дотримуватися рекомендовану лікарем дозу. Препарат використовується для обробки гнійно-некротичних і опікових ран, в результаті чого поверхня швидко очищається, виникає регенерація і епітелізація пошкоджених ділянок. Нерідко препарат використовується для лікування хронічних уповільнених інфекцій, які погано піддаються лікуванню. При зовнішньому застосуванні, Диоксидин частково всмоктується і виводиться з сечею.

Диоксидин в ампулі: показання до застосування

Препарат часто використовують зовнішньо при гнійних бактеріальних інфекціях, при трофічних виразках і загоюються, а також при інфікованих опіках, флегмонах і остеомиелитах. При гнійних отитах досить ефективні краплі у вухо Диоксидин, його ж іноді застосовують при запущених гнійних синуситах. У деяких випадках застосовують Диоксидин для інгаляцій, а також вводять в порожнини при гнійних процесах в різних органах, при абсцесах легені і плевритах, при ранах з глибокими порожнинами. При парадонтозе допустимо полоскання рота диоксидина, однак, робиться це дуже акуратно, не допускаючи проковтування препарату всередину.

Диоксидин в ампулі: протипоказання

Протипоказаннями до застосування препарату є індивідуальна непереносимість, період вагітності і лактації, недостатність функції надниркових залоз, дитячий вік до семи років, в деяких випадках - ниркова недостатність. При лікуванні диоксидина слід враховувати стан здоров`я пацієнта, його анамнез. Якщо у хворого є хронічні захворювання або ж він має несприятливу спадковість, лікар повинен оцінити всі ризики пов`язані із застосуванням препарату і зіставити їх з очікуваним ефектом.

Спосіб застосування та дози диоксидина

Для внутрішньовенного введення не можна використовувати 1% розчин диоксидина, так як він має властивість кристалізуватися при низьких температурах. Зовнішньо використовують 0,1-0,5 -1% розчини диоксидина. При лікуванні гнійних і опікових ран використовують серветки, змочені в стерильному розчині. При глибоких ранах застосовують тампони, також просочені розчином потрібної концентрації диоксидина, а якщо є дренаж, то препарат вводиться в порожнину (до 100 мл). Іноді для лікування гнійних ран використовуються ванночки з диоксидина, зокрема їх застосовують при остеомієліті кистей і стоп, з наступним накладенням стерильних пов`язок з препаратом.

Диоксидин в ампулах - це чудовий протизапальний препарат, який просто необхідний для лікування деяких захворювань. Однак, при всіх дотоінствах препарату, у великих дозах він стає отрутою для організму, здатним руйнувати живі активні клітини. Саме тому не рекомендується застосовувати Диоксидин в ампулах без відповідного призначення лікаря, порушувати його розпорядження і дозування. Місцеве використання препарату також неприпустимо без консультації з лікарем, як і внутрішньопорожнинне.