Нейродерміт: симптоми та лікування

Нейродерміт - досить часте захворювання, що виявляється на шкірних покривах. Останні дослідження показують неврологічну складову в етіології нейродерміту. Виявлено, що висипання на шкірі з`являються при негативних емоціях, стресі, нервових перенапруженнях. Нейродерміт - відповідна реакція шкіри на неможливість організму пристосуватися до нових змін, викликаним стресом. Як правило, розвивається нейродерміт з дитячих алергічних реакцій. Батькам важливо стежити за процесом, якщо у малюка є алергія (особливо - ексудативні форми діатезу), щоб на її тлі не розвинувся нейродерміт. Захворювання також може розвинутися через алергію на лікарські засоби, продукти харчування, побутову хімію, особливо, якщо дитина при цьому схильний до кропивниці, бронхіальній астмі.

Якщо діагностовано нейродерміт (симптоми), лікування вимагає тривалого часу, щоб отримати позитивний результат. Іноді у віці статевого дозрівання хвороба переходить у стадію ремісії, але не у всіх.

Значну роль відіграють спадкові фактори - якщо мати хворіла нейродермитом, то дитина майже завжди має ту чи іншу алергічну схильність.

Нейродерміт, симптоми якого ясні і прості для будь-якого дерматолога, не викликає особливих труднощів при діагностиці. Розрізняють нейродерміт двох видів - дифузний і обмежений. Ознаки нейродерміту по обмеженому типом найчастіше зустрічаються серед дорослих. Шкіра вражається в певних ділянках - в області ліктьових і підколінних згинів, на передпліччі, на внутрішній поверхні стегна, на зап`ястях, шиї, гомілках, мошонці. Уражена шкірна зона умовно ділиться на такі частини - периферична (зі зміною кольору шкіри), середню (з утворенням папул) і інфільтративну (з елементами ліхінізаціі шкіри). Обмежений нейродерміт поширюється на шкірі не сильно - як правило, виникає пара ділянок, симетричних один одному. Ділянка шкіри з обмеженим нейродермітом НЕ мокне.

Дифузний нейродерміт, симптоми якого проявляються найчастіше у дітей, проходить кілька важче по клініці. Виділити осередки практично неможливо - процес поширюється по всьому тілу, то затухаючи, то воспаляясь в певних місцях. Найчастіше страждає особа - область навколо очей і рота. Далі нейродерміт захоплює шию, ліктьові згини і підколінні. Якщо довгий час одне і те ж місце страждало від нейродерміту, то навіть у стадії ремісії шкіра залишається бурого кольору, на ній видно шрами, немов розтяжки. Якщо хвороба загострюється, діти відчувають нестерпний свербіж і розчісують уражені місця до сильних ран. Провокує свербіж вовняний одяг, яку хворим нейродермітом носити не рекомендують. Найчастіше загострення виникають у весняно-осінній період, а ось літо і зима протікають відносно спокійно. Правда влітку важливо стежити, щоб не було пітниці, яка може спровокувати нейродерміт.

Нейродерміт, симптоми якого виявлені на ранніх стадіях, найкраще піддається лікуванню при грамотно підібраних препаратах. Важливо, щоб лікування проводилося двома фахівцями - алергологом і педіатром. На стадії загострення варто виключати продукти-алергени: морепродукти, солодке і т. Д. Величезне значення має ставлення оточуючих до хвороби пацієнта. Не варто акцентувати увагу на цьому, краще відволікти, не створювати конфліктних ситуацій. Якщо у дитини нейродерміт, симптоми хвороби найкраще маскувати, щоб оточуючі не травмували його своїми розпитуваннями - у багатьох діток формується невроз на цьому грунті і хвороба тільки погіршується. З лікарських препаратів призначають антигістамінні засоби, кортикостероїди, вітаміни. Широко застосовується фізіотерапія.