Що робити, якщо у дитини ніс не дихає?

Порушення носового дихання (коли ніс не дихає) відносять до поширених патологій, які доставляють серйозний дискомфорт, знижують якість життя, зумовлюють виникнення різних ускладнень. Порушення в роботі носа і його закладеність ведуть до головних болів, гайморити, хронічний риніт, поліпозу, фарингіту, хропіння, вегето-судинної дистонії, хронічні бронхіти, втоми, депресії, неврозів, порушень в роботі головного мозку, затримці у дітей розумового розвитку.

Особливо боляче дивитися на дитину, в якої ніс не дихає. Як же лікувати нежить у немовлят?

Якщо ніс не дихає у немовляти, то його необхідно промивати розчином ромашки, солоною водою - чайна ложка (або навіть трохи менше) солі на склянку води. Щоб справити процедуру, слід набрати повний соплеотсос і впорснути в ніздрю дитини. Затискати другу ніздрю не слід, саме через неї будуть виходити соплі. Тримати малюка необхідно над раковиною обличчям вниз (не можна проробляти подібну процедуру який лежить на спині дитині!). Якщо нежить триває довгий час, для закапування доведеться використовувати колларгол або протаргол. У квартирі повинна дотримуватися достатня вологість.

Медики пояснюють появи нежиті інфекційними захворюваннями (у більшості випадків). Таким чином, організм пробує зупинити поширення інфекції, виділяючи слиз, який містить безліч нейтралізують віруси речовин.
Основне завдання, якщо ніс не дихає при інфекційному нежиті, полягає в запобіганні висихання слизу. У таких випадках потрібно зволожений прохолодний чисте повітря. Дитині необхідно регулярно давати пиття. При висиханні слизу малюк не зможе використовувати для дихання ніс і стане дихати ротом. В результаті нежить призведе до згущення слизу і її засихання в просвіті бронхів, що може стати початком бронхіту або пневмонії.

Найпростішим і доступним засобом, використовуваним для боротьби з нежиттю, є звичайний фізіологічний розчин, який являє собою воду з невеликим додаванням солі. Якщо у грудничка не дихає ніс, то можна закопувати його цим розчином з будь-якою частотою, впорскуючи в кожну ніздрю по 3-4 краплі, передозування боятися не варто.

Нежить у малюка можна також вилікувати за допомогою ектерицид, масляної рідини із слабким дезинфікуючим дією. Вхідне до складу засобу масло тонким шаром покриває слизову носа дитини і запобігає висиханню. Впоратися з нежиттю допоможе вазелінове або оливкове масло, токоферол або ретинол (маслянисті розчини вітаміну Е або А). Дані розчини вводять по 2 краплі раз в 2 години. Їх можна поєднувати також з фізіологічним розчином. Всі вищеописані методи не мають побічних ефектів.

Дітей, у яких ніс не дихає в результаті інфекційних захворювань, не варто напихати судинозвужувальні краплями (назол, галазолін, Сонорін, нафтизином). Якщо ж не дихає ніс при вагітності, то найкраще підійде лікування, як і для немовляти. Нежить у дитини пройде самостійно, якщо йому не заважати.

Носове дихання може бути ускладнене і з інших причин. Порушення виникають при збільшенні носових раковин в результаті алергічного, вазомоторного, гіпертрофічного риніту. Дихання ускладнене при викривленнях носової перегородки, при поліпах, аденоїдах, травматичних деформаціях зовнішнього відділу носа.

У подібних випадках потрібно зовсім інше лікування. Отоларингологами накопичений великий досвід по відновленню носового дихання. У кожному випадку може бути призначено своє лікування при індивідуальному огляді лікаря. Так, вазомоторний риніт, що виникає в результаті залежності від крапель в ніс, усувають шляхом припікання носових раковин (підслизової каутеризації), методами лазерного, плазменно-аргонного, радиоволнового впливу. Викривлення перегородки виправляється тільки в дорослому віці видаленням дефектних фрагментів кістки або хряща. При поєднанні обох захворювань в стаціонарних умовах проводиться поєднане втручання для усунення даних аномалій. Поліпоз носа лікується методом ендоскопічної поліпоетмоідотоміі, яка дає в порівнянні зі звичайними методами (політомія, лазерне випаровування) більш довготривалий ефект.

Найголовніше, що потрібно пам`ятати - при будь-яких порушеннях носового дихання в дитини (і у дорослого) необхідно звертатися за медичною допомогою, а не призначати лікування самостійно.