Лікувальна процедура, перевірена часом: аутогемотерапия - відгуки, показання, схема застосування

Аутогемотерапия була винайдена і вперше випробувана на пацієнтах на початку ХХ століття. Антибіотики в той час ще не були відкриті, і цей метод лікування вважався досить ефективним, особливо, при уповільнених запальних захворюваннях. Так, вона часто рекомендувалася хворим фурункульозом, різними інфекційними хворобами. Добре зарекомендував себе цей метод і при лікуванні гінекологічних захворювань.

Існує кілька способів проведення аутогемотерапії. При класичному венозна кров, набирається, як правило, з посудини на руці пацієнта, вводиться внутрішньом`язово в сідницю. Найчастіше застосовують так звану ступінчасту схему, поступово збільшуючи кількість введеної крові, а потім зменшуючи його в зворотному порядку. Режим лікування при цьому виглядає наступним чином: починають з 2 мл, потім через день збільшують обсяг введеної крові ще на 2 мл (як варіант - кожен день збільшувати на 1 мл). По досягненні дози в 10 мл починається зворотний відлік. Курс лікування, таким чином, становить трохи більше двох тижнів.

Класична аутогемотерапия, відгуки про яку як позитивні, так і нейтральні, застосовується найчастіше. Вона практично не дає ускладнень: можливі лише ущільнення в місцях уколів. Крім того, окремі пацієнти відзначають поступове наростання хворобливих відчуттів, через які вони не змогли закінчити курс лікування. Однак це показник, швидше, індивідуальної чутливості, ніж шкоди, який нібито може завдати аутогемотерапия. Побічні ефекти від її застосування не описані, лише у деяких пацієнтів відзначалася тимчасова лихоманка, що проходить сама собою через кілька днів. Безсумнівно одне: питання про призначення курсу аутогемотерапії повинен вирішувати тільки лікар, застосовувати її самостійно не слід.

Наступний спосіб лікування за допомогою введення пацієнту власної крові носить назву гемопунктура (Біопунктура). Ін`єкції при цьому робляться не в сідницю, а в активні точки або в місця з вираженою хворобливістю. Крім того, Біопунктура або точкова аутогемотерапия, відгуки про яку говорять про її ефективність, на увазі використання взятої у пацієнта крові не в чистому, а в розведеному вигляді. Кров при цьому розбавляється гомеопатичними ін`єкційними препаратами. Саме цей метод практикувала знаменитий вітчизняний лікар-імунолог Раїса Микитівна Ходанова, що присвятила його вивченню все життя. Одержуваний після розведення так званий ПАК (препарат аутологічної крові), вводився нею в різні ділянки тіла. Точкова аутогемотерапия, відгуки про яку вже багато десятиліть тому були захопленими, мала такий ефект, що в очолювану Ходанова лабораторію імунокорекції при Всесоюзному Інституті імунології пацієнти приїжджали з усіх кінців країни. Як було встановлено в ході проведених в ній досліджень, лікувальний ефект аутогемотерапії пов`язаний з активізацією лімфоцитів, що грають важливу роль в імунній системі, тобто має цілком наукове обгрунтування.

Аутогемотерапия, протипоказання до якої практично відсутні, може бути рекомендована при хронічних гнійничкових захворюваннях шкіри, загоюються ранах і виразках, нейродермитах, псоріазі, герпесі. Вона застосовується в лікуванні хронічних захворювань внутрішніх органів (наприклад, пієлонефриту, бронхіту) і травм, покращує стан пацієнта після оперативних втручань. Вона показана при імунодефіцитних станах різної природи. Цей метод знайшов застосування і в косметології: так, при акне нерідко призначається аутогемотерапия. Відгуки в більшості випадків говорять про помітне поліпшення стану шкіри після курсу процедур: за статистикою, цей спосіб допомагає 80% пацієнтів.

Слід зазначити, що і тепер, через сто з гаком років після того, як ця процедура була вперше описана, думки щодо її доцільності розходяться навіть у фахівців. Одні вважають її надзвичайно корисною, інші ж стверджують, що в даному випадку має місце лише ефект плацебо. Тому рішення про проведення аутогемотерапії слід приймати, попередньо зваживши всі «за» і «проти».