Небезпечний грип, вірус

ГРВІ в цілому (і грип в приватно сті) є однією з складних соціальних проблем. На дітей до 1 року припадає 6-8 випадків за болевания на рік, але з віком за-захворюваності дещо знижується. На одного дорослого припадає в середньому 3-4 випадки ГРВІ в рік. З урахуванням того, що саме грип в основному і призводить до непрацездатності, а такі інфекції як риновирусная або коронавірусна частіше взагалі переносяться «на но-гах», цілком зрозуміло, що втрати робочого та навчального часу обумовлені переважно саме грипозної інфекцією. Дуже важливо зміцнювати імунітет, особливо в тому випадку, якщо організм мучать часті застуди.

Важливим моментом є і той факт, що ускладнений небезпечний грип дає високу летальність - до 6% (а в не-яких групах і більше). Такі цифри цілком порівнянні, напри-мер, зі смертністю від вельми гроз-них хірургічних захворювань, та-ких як внутрішня кровотеча, проривна виразка або кишкова НЕ-прохідність. Тому дуже важливо лікувати застуду швидко.

Складно зараз сказати, наскільки насторожено відносилося чоловіча-ство до грипу до XX століття, але саме пандемія «іспанки» в 1918-19 роках наочно продемонструвала акту-реальності цієї хвороби. Варто вспом-нить, що «іспанка» проявилася в по-останню місяці 1-ї Світової війни, що почалася в 1914 році. За 4 роки на полях битв загинуло більше 10000000 солдатів і офіцерів, а по-тери мирного населення перевищили 10 мільйонів чоловік. Тоді чоло-вечества не могло знати про предст-ящей і більше кровопролитної 2-й Світовій війні, і загальна втрата населення більш 20000000 людино представлялася вселенським кошмаром.

«Іспанка» за кілька місяців відправила на той світ понад 50 мільйонів людей, що більш ніж в 2,5 рази перевищило число жертв війни. Кошмар від військових втрат померк перед жахом від втрат у результаті вірусної інфекції.

Пандемії грипу

Вважається, що глобальні панді-мії небезпечного грипу, викликані мутований-ними вірусами, до яких у чоло-вечества немає імунітету, виникають 2-3 рази на століття. У XX столітті дей-ствительно так і було. Перша пан-демія («іспанський грип») вироб-йшла в 1918-19 роках (штам вірусу грипу Н1N1). Заражено було більше 550 млн. Чоловік (майже третина насе-лення планети), і загинуло понад 50 млн.

Наступна пандемія грипу, на-званного «азіатським» (штам вірусу грипу Н2N2), трапилася в 1957 році і забрала близько 2 млн. Життів. За офіційними даними всього перебити-Лело грипом в ту пандемію від 20 до 50% населення земної кулі.

У 1968 році сталася третя пандемія грипу, названого «гон-конгскім» (штам вірусу грипу НЗN2). Тоді перехворіло близько 20% населення Землі, а загинуло близько 0,5 млн. Чоловік.

Цілком закономірно, що в бли-жайшее майбутньому нас чекають нові пандемії грипу, а наслідки можуть бути не тільки порівнянні з сумнозвісної «іспанкою», але навіть гірше. Причому в 2009 році ВООЗ вже оголосила про нову панді-мії, коли епідемічна ситуація по всьому світу ускладнилася вспиш-ками грипу у людей, викликаними вірусом Н1N1 (подібним «іспанці»), і отримав назву «свинячий (ка-ліфорнійскій)» грип.

Можливі випробування

Причиною нової «іспанки» може стати в найближчі роки зовсім не свинячий, а «пташиний» небезпечний грип. Вперше він зафіксований в 1997 році (штам Н5N1) в Гонконзі, коли захворіло 18 осіб та 6 з них загинуло. Потім - кілька років спокою, але взимку 2003-2004 років це ві-РусНІТ захворювання було диагно-стіровать на території 8 азіат-ських держав - в Камбоджі, Китаї, Індонезії, Японії, Лаосі, Південній Кореї, Таїланді і В`єтнамі. Незважаючи на найжорстокіші каран-тінние заходи, влітку 2004 року нові вогнища «пташиного грипу» з`явилися в Камбоджі, Казахстані, Малайзії, Монголії, Китаї, Таїланді і В`єтнамі, а в 2005 році - вже в Росії, Туреччини та Румунії. «Пташиний грип» добрався і до Західної Європи.

Незважаючи на те, що за всі ці роки загальна кількість хворих «пти-чиїм грипом» не перевищило 400 людино, з яких 227 загинуло, по-потенційного небезпека пандемії вкрай велика. Мала кількість за-хворіли пояснюється лише тим, що поки що людина є кінцевою ланкою для цього вірусного штаму. Тобто захворювання передається людино тільки від хворих птахів при контакті з ними або з їх виділення-ями, або при вживанні м`яса чи яєць від хворих птахів, що не прошед-ших достатню термічну обра-ботку. Але справа за малим - не вистачає всього лише однієї мутації. Причому для цього достатньо, щоб в одному організмі виявилися відразу два ві-руса грипу, один з яких буде вірусом «пташиного грипу». У підсумку вийде вірус-монстр, володію-щий здатністю передаватися від людини до людини і з летально-стю вище 50%.

На жаль, сучасне Здра-воохраненія не готове до подібного сценарію, а можливі наслідки такої пандемії навіть важко уявити.