Острівець Лангерганса підшлункової залози. Антитіла до клітин острівців Лангерганса

Кожен острівець Лангерганса виконує дуже і дуже важливу роль для всього організму. Основна його роль - це контроль вмісту вуглеводів в крові.

Історія відкриття

Острівець Лангерганса вперше був описаний в 1869 році. Відкривачем цих важливих утворень, розташованих в підшлунковій залозі (переважно в хвостовій її частини), став молодий студент Рудольфа Вірхова - Пауль Лангерганс. Саме він вперше розглянув в мікроскоп скупчення клітин, які за своєю морфологічною будовою відрізнялися від інших тканин підшлункової залози.

Надалі було встановлено, що острівці Лангерганса виконують ендокринну функцію. Дане відкриття зробила К. П. Улезко-Строганова. У 1889 році вперше було встановлено зв`язок між поразкою острівців Лангерганса і розвитком цукрового діабету.

Яким може бути острівець Лангерганса?

В даний час дана структура вже вивчена досить добре. Зараз відмінно відомо, що це утворення має різновиди. На даний момент відомі такі з них:

• альфа-клітини;
• бета-клітини;
• дельта-клітини;
• пп-клітини;
• епсилон-клітини.

  

Саме завдяки такому своїй різноманітності клітини острівців Лангерганса виконують всі ті обов`язки, які на них покладені.

Альфа-клітини

Цей різновид становить приблизно 15-20% від усіх наявних острівців Лангерганса. Основним завданням альфа-клітин є вироблення глюкагону. Даний гормон має ліпідну природу і являє собою своєрідний антагоніст інсуліну. Вивільняючись, глюкагон направляється до печінки, де, зв`язавшись зі спеціальними рецепторами, він регулює вироблення глюкози допомогою розпаду глікогену.

Бета-клітини

Острівці Лангерганса даного різновиду є найбільш поширеними. Вони складають приблизно 65-80% від загальної кількості. В даний час вже встановлено, що їх основною функцією є вироблення одного з найважливіших гормонів - інсуліну. Дана речовина являє собою антагоніст глюкагону. Воно сприяє активізації утворення глікогену і запасанию його в клітинах печінки і м`язів. В результаті даного процесу відбувається зменшення кількості глюкози в крові.

Дельта-клітини

Острівці Лангерганса підшлункової залози такого типу зустрічаються не так часто. Їх усього 2-10% від загальної кількості. Зараз їх функціональні особливості добре відомі. Встановлено, що дані клітини синтезують соматостатин. Функція цього біологічно активної речовини полягає в придушенні вироблення соматотропного, тиреотропного і соматотропін-рилізинг гормону. Тобто він впливає безпосередньо на гіпоталамус, а також передню частку гіпофіза.

ПП-клітини

Кожен острівець Лангерганса такого типу займається виробленням панкреатичного поліпептиду. До кінця його функція не вивчена. В даний час йому приписують властивості придушення вироблення панкреатичного соку. Крім цього, його вплив сприяє розслабленню гладкої мускулатури жовчного міхура. В останні роки досить активно вивчається залежність рівня вироблення даної речовини від формування злоякісних новоутворень. У результаті встановлено, що при їх розвитку рівень панкреатичного поліпептиду підвищується. Так що це біологічно активна речовина можна вважати непоганим маркером злоякісних новоутворень підшлункової залози.

Епсілон-клітини

Такі острівці Лангерганса є найбільш рідкісними. Від загальної кількості їх число становить менше 1%. Основним завданням таких клітин є вироблення гормону під назвою грелін. Дане активна речовина володіє великою кількістю функцій, однак найбільш вивчено його регулюючий вплив на апетит.

Про патологію острівців Лангерганса

Ураження цих найважливіших структур має на організм вельми серйозний негативний вплив. У тому випадку, якщо виробляються антитіла до острівців Лангерганса, кількість останніх прогресивно знижується. Поразка більше 90% клітин знижує виробництво інсуліну до критично низького рівня. Результатом стає розвиток такого небезпечного захворювання, як цукровий діабет. Антитіла до клітин острівців Лангерганса частіше з`являються у відносно молодих пацієнтів.

Серйозну утрату популяції цих гормонпродуціірующіх клітин здатний нанести запальний процес у підшлунковій залозі - панкреатит.

Як зберегти острівкові клітини?

Для цього доведеться подбати про всю підшлунковій залозі в цілому. У першу чергу необхідно відмовитися від надмірностей в алкогольних напоях. Справа в тому, що саме вони серед всіх харчових продуктів робить на підшлункову залозу найбільш негативний вплив. У разі тривалого вживання алкогольних напоїв у людини виникає і прогресує панкреатит, який з часом здатний привести до значного ураження острівцевих клітин.

Крім спиртних напоїв досить негативний вплив на підшлункову залозу робить велика кількість їжі, багатої тваринними жирами. При цьому стан справ буде ускладнюватися в тому випадку, якщо до застілля пацієнт тривалий час нічого не їв.

У тому випадку, якщо в тканини підшлункової залози вже є хронічний запальний процес, необхідно обов`язково звернутися до фахівця - терапевта або ж гастроентеролога. Лікарі даних спеціальностей призначать раціональний курс лікування, який зможе значно загальмувати розвиток патологічних змін. Надалі щорічно доведеться проходити ультразвукове дослідження підшлункової залози, яке виконується в комплексі з іншими органами черевної порожнини. Крім цього, необхідно здавати біохімічний аналіз крові на вміст у ній амілази.

Визначити початок розвитку хронічного панкреатиту, крім лабораторних та інструментальних досліджень, допоможе і клініка. Основним симптомом даного захворювання є виникнення болів в лівому підребер`ї. При цьому дана хворобливість володіє оперізувальний характером і виникає частіше після прийому великої кількості їжі, багатої тваринними жирами. Крім цього, пацієнта після їжі може турбувати постійне відчуття тяжкості в животі. Всі ці симптоми досить швидко залишають його або ж знижують свою вираженість на тлі прийому препаратів, що містять панкреатин. Серед них найбільшу популярність отримали лікарські засоби "Креон", "Мезим" і "Панкреатин". При виникненні запального процесу в тканині підшлункової залози краще і зовсім відмовитися від вживання алкоголю. Справа в тому, що навіть невелика його кількість здатне посилити патологічний процес, тим самим значно нашкодивши цьому органу.