Ендометріоїдна кіста

Ендометріоми є наслідком ендометріозу яєчника. Ендометріоїдна кіста має назву «шоколадна», оскільки порожнину яєчника заповнена густий, згорнутої кров`ю червоно-коричневого кольору. Розміри кісти залежать від об`єму рідини в ній. Ендометріоїдна кіста може виростати до великих (більше 10 см) розмірів, може залишатися без змін або навіть зменшуватися після менопаузи. Захворювання властиво репродуктивного віку. Зустрічається приблизно у 25 жінок із 100, які страждають на безпліддя. Ендометріоїдниє кісти дуже добре проглядаються на УЗД. Виділяють чотири ступені розвитку:

1 ступінь - з мінімальною поразкою яєчників, точкові вогнища едінічни-

2 ступінь - збільшення кісти на яєчнику до 5 - 6 см (з одного боку) - наявність спайок в прідатках- наявність на очеревині вогнищ ендометріоза-

3 ступінь - кісти проглядаються на обох яєчниках, розміри більше 6 см-ендометріоїдна обсіменіння маткових труб, матки, брюшіни- обширні спайки в прідатках-

4 ступінь - кісти великих розмірів на обох яєчниках, вражені сусідні органи.

Ендометріоїдна кіста. Симптоми

Прояви різні, залежать головним чином від стадії та розвитку (поширеності). На початковому етапі цього захворювання жінка може взагалі не відчувати дискомфорту. Проблеми виникають тільки із зачаттям. У міру прогресування починає нити низ живота. Інтенсивність і характер болю різні, особливо посилюються під час менструації або до неї. Під час хвороби йде утворення спайок, що призводить до здуття живота, запорів, порушень сечовипускання та ін. Але найстрашніше наслідок - безпліддя. Іноді бувають ускладнення (якщо відбувається нагноєння або розрив кісти).

Ендометріоїдна кіста - досить поширена патологія, при якій завагітніти практично неможливо. І навіть якщо вагітність наступає (скоріше, це винятковий випадок), цілком можливі кровотечі, невиношування, ускладнення під час вагітності і після пологів. Перебіг тривалий. Ділянки ендометріозу можуть перероджуватися в аденоакантоми і аденокарциноми. Досить високий відсоток розвитку пухлини яєчників. Захворювання зустрічається у 17% жінок і при відсутності лікування може перерости в рак.

Діагностується кіста гінекологом при вагінальному огляді (збільшені придатки, больові відчуття внизу живота), за допомогою комп`ютерної томографії, УЗД.

Ендометріоїдна кіста. Лікування.

Лікування тільки оперативне. Операція носить назву кістектомія. Віддаляється яєчник і прилеглі тканини у разі їх ураження (якщо хвороба на 3-4 стадії). Саме тому доцільніше виявляти захворювання на більш ранніх стадіях. Перевагу віддають лапароскопічної техніці. Метод можна назвати щадним, виконується операція під загальним наркозом. На черевній стінці робляться надрізи (зазвичай 3-4), через які за допомогою спеціальної апаратури і проводиться операція. Тривалість її близько двох годин. Багато хворих після проведеної операції можуть бути готові до виписки вже через добу. Відновлення йде набагато швидше, ніж після звичайного хірургічного втручання, та й повне одужання настає значно раніше. Дуже низький відсоток освіти спаєчних процесів в малому тазу і черевної порожнини. Знижена кількість рецидивів. Якщо операція проведена на ранніх термінах захворювання, у багатьох випадках повертається здатність до дітородіння. Після обов`язковий курс гормонотерапії.

Точні причини розвитку захворювання досі невідомі, проте велику роль у розвитку відіграють стан імунітету, гормональний статус, генетична схильність, навколишнє середовище, перенесені раніше захворювання (в тому числі і репродуктивних органів) і спосіб життя в цілому.