Лікування гонореї у жінок

Лікування гонореї у жінок слід здійснювати безпосередньо після постановки точного діагнозу. Пізно розпочата терапія може спричинити за собою розвиток незворотних змін в придатках внаслідок хронічного перебігу запального процесу.

Лікування гонореї у жінок головним чином зводиться до використання антибіотичних медикаментів. У сучасній медицині застосовуються препарати останнього покоління, що володіють здатністю впливати на грамнегативної флори. При цьому слід мати на увазі підвищену стійкість гонококка до антибіотичних засобів. Крім того, необхідно враховувати, що лікування гонореї у жінок на різних стадіях вимагає різної дозування. Саме тому самолікування ні в якому разі неприпустимо.

Прийом антибіотичних препаратів викликає дисбактеріоз, як в кишечнику, так і в піхві. У зв`язку з цим лікування гонореї у жінок завершується застосуванням відновлюють мікрофлору засобів. Однією з обов`язкових умов протягом терапії є відмова від сексуальних контактів і алкоголю.

Так як вилікувати гонорею в багатьох випадках досить складно, терапія повинна проводитися під постійним бактеріологічним контролем. Захворювання вважається усуненим тільки в тому випадку, якщо лабораторні дослідження показують відсутність гонококів в зіскрібків або мазках.

Слід зазначити, що при відсутності лікування або неправильної (самостійної) терапії високий ризик поширення інфекції вгору по слизовій. При цьому в запальний процес втягується оболонка труб, матки, яєчників, а в деяких випадках і очеревини.

Чим лікувати гонорею?

Незважаючи на ідентичність причин і умов виникнення захворювання у чоловіків і жінок, механізм поширення інфекції та перебігу патології в кожному випадку має свої особливості. Залежно від ураженої ділянки сечостатевої системи підбирається і лікування.

Найчастіше зустрічається гонорейний уретрит гострого характеру. Він виявляється у 90% хворих. У такому випадку призначаються сульфаніламідні препарати, антибіотики в поєднанні з проведенням місцевих процедур.

При хронічній і підгострій стадіях здійснюється промивання сечівника за допомогою розчину перманганату калію. Така терапія застосовна і при гострому перебігу у разі непереносимості пацієнтом сульфаніламідів та антибіотиків. Після промивання канал змащується ихтиолом або однопроцентним розчином люголя або нітрату срібла.

Наполегливо протікають уретрити припускають застосування гоновакцини або пеніциліну. Препарати вводять в підслизовий шар уретри.

При ураженні гонококками парауретральних проток діагностують гонорейний парауретрит.

Лікування цього захворювання здійснюється при терапії уретриту. У запущених випадках, при відсутності ефекту від місцевого та загального впливу, застосовується припікання проток з використанням кристалічного нітрату срібла. При розвитку абсцесу призначається хірургічне втручання.

Гонорейний вульвіт - захворювання вкрай рідкісне. Відзначається воно частіше у вагітних на тлі розпушення поверхневого епітеліального шару, у жінок в період клімаксу на тлі вираженого стоншування в багатошаровому плоскому епітелії.

При даній патології лікування проводять з використанням антибіотичних препаратів, сульфаніламідів, а також місцевого впливу на вогнища інфекції. При гострому перебігу рекомендують сидячі ванночки з розчином перманганату калію. У підгострому періоді після них призначають змазування уражених ділянок за допомогою одно- - двопроцентного розчину нітрату срібла або трьох- - п`ятивідсоткового розчину протарголу. Для позбавлення від тріщин використовують п`ятивідсотковий лінімент синтоміцину.