staphylococcus aureus

?Staphylococcus aureus (Стафілокок золотистий) - це самий хвороботворний з усіх стафілококів, який у людини збуджує різні гнійно-запальні захворювання. Належить він до роду стафілококів (staphylococcus), що входить в сімейство микрококков (micrococcaceae), яке в свою чергу входить в порядок лактобацили (lactobacillales), клас бацили (bacilli), тип фірмікути (firmicutes), і нарешті в царство бактерії.

Але найцікавіше полягає в тому, що для багатьох людей staphylococcus aureus - норма життя, тобто в їх організмах живе ця страшна бактерія і не приносить їм абсолютно ніякої шкоди. Ці люди - хронічні носії. Таке явище найчастіше зустрічається у персоналу установ охорони здоров`я, наркозалежних осіб і людей, що страждають на атопічний дерматит. Найчастіше staphylococcus aureus утворює свої колонії в пахвових областях і носових ходах. Також може зустрічатися в області промежини, в ШКТ, в гортані і на шкірі голови, в волосистої її частини. Носіями цього мікроорганізму в перші два роки життя стають до двадцяти відсотків усіх малюків. А до чотирьох-шести років в носових ходах дітей staphylococcus aureus можна зустріти вже в тридцяти-п`ятдесяти відсотках випадків. У людей, не пов`язаних з охороною здоров`я, залежно від регіону, в якому проводилося дослідження, дана бактерія висівається в дванадцяти-п`ятдесяти відсотках випадків. А після пройденого стаціонарного лікування у двадцяти-тридцяти відсотків колишніх пацієнтів також розвивається носійство стафілокока. У першу чергу в групу ризику по внутрішньогоспітальних зараженню цим мікробом потрапляють люди, які лікувалися за допомогою антибіотикотерапії, а так само хворі на цукровий діабет та пацієнти, яким проводився гемодіаліз.

Саме ті штами бактерії, які постійно гніздяться в лікарняних закладах, і призводять до появи внутрістаціонарних гнійничкових захворювань і ранових інфекцій. Носійство staphylococcus aureus в носових ходах медичного персоналу може досягати цифри в тридцять п`ять відсотків. Після появи перших місячних, у п`яти-п`ятнадцяти відсотків всіх жінок з`являється золотистий стафілокок, після кожного наступного циклу цей показник дещо збільшується, досягаючи рівня в тридцять відсотків.

Деякі штами staphylococcus aureus, лікування яких свого часу мабуть не було доведено до кінця, стали набувати резистентність до антибіотиків, а особливо до препаратів груп пеніциліну і цефалоспорина. Такі колонії мають назву метицилін-резистентних. Смертність від такого роду бактерій доходить до тридцяти відсотків серед тих, що заразилися ними людей, а число тих, у кого висівається такий мікроб, наприклад, у Сполучених Штатах Америки росте на десять відсотків на рік. Заразитися цією небезпечною інфекцією можна в будь-яких місцях загального користування.
Для діагностики використовується кал, виділення навколоносових пазух, носоглотки та інші біологічні матеріали. У нормі золотистий стафілокок визначатися не повинен. Виявляється він за допомогою тесту на наявність коагулазу, специфічного ферменту, який зустрічається тільки виключно у золотистого стафілокока.

Які ж лікарські засоби можуть допомогти в боротьбі з цим найнебезпечнішим мікроорганізмом? З звичайним staphylococcus aureus легко справляються такі антибіотики: Тетрациклін, Ніфурател, Ципрофлоксацин, Ванкомицин, Фуразолідон, Нифуроксазид, рифаксиміну, Джозаміцин, Амоксициллин, Кларитроміцин і Азитроміцин. А що стосується метицилін-резистентних колоній, то вони чутливі більше до левофлоксацин. Незважаючи на те, що даний мікроорганізм дуже широко поширений і багато людей абсолютно нормально живуть з ним, при виявленні цього мікроба необхідно докласти максимум зусиль для його ліквідації, щоб уникнути ускладнень надалі.