Лікування фронтіта

Запальний процес, що вражає слизову лобової пазухи, носить назву «фронтит». Виникає він, як правило, при проникненні вірусної або бактеріальної інфекції.

За допомогою лобно-носового каналу лобові пазухи повідомляються з носовими, в які і проникає інфекція. Як правило, це відбувається в період, коли імунна система ослаблена, на тлі грипу, ГРВІ, риніту, скарлатини та інших хвороб. Крім того, зараження може відбутися і через кров, також викликавши запалення лобних пазух.

До причин розвитку захворювання слід віднести і ушкодження (травми) області носа. Як правило, вони виникають у професійних спортсменів.

Серед привертають до розвитку фронтіта факторів необхідно назвати алергічний риніт (нежить), вроджені дефекти у розвитку структур носової порожнини, розростання поліпозного характеру в носових ходах. Ще однією причиною є і неправильний процес сякання (очищення носових шляхів необхідно проводити по черзі, затиснувши спочатку одну ніздрю, а потім другу).

Симптоми фронтіта можуть відрізнятися в залежності від характеру перебігу захворювання.

Так, гострий стан супроводжується підвищенням температури до 38-39 градусів, розпирала болем у районі очниць, чола. Хворобливість може посилюватися при натисненні і нахилі голови, а також віддавати в потиличну і скроневу частину. Після сякання головний біль може затихати. Для гострого фронтіта характерно одностороннє розлад носового дихання, порушення нюху, може підвищитися чутливість очей до світла. Разом з цим шкірні покриви в куточках очей і над пазухами опухають і червоніють. Крім того, відзначається слабкість, млявість.

Хронічний фронтит проявляється практично так само, як і гострий. Проте різниця полягає в вираженості ознак. Так, біль носить більш інтенсивний характер, може бути гнітючої або ниючий. Відмінною особливістю хронічної форми є гіпертрофія слизової в носовому ході посередині. У цій ділянці з`єднуються гайморова порожнину, лобова пазуха, а також передні осередки в лабіринті гратчастої кістки. Крім того, при хронічному фронтите формуються поліпи в порожнині носа, практично постійно виділяється гній з неприємним запахом.

У випадку, якщо гострий період триває більше півтора місяців, захворювання набуває хронічну форму. Це пов`язано зі стійким порушенням прохідності в лобно-носовій каналі.

Лікування фронтіта, як гострого, так і хронічного починають з використання консервативних методів. Терапія проводиться в умовах спеціалізованого стаціонару (ЛОР-стаціонар).

Лікування фронтіта з використанням консервативних методів спрямоване на досягнення безперешкодного відтоку вмісту носових пазух. Для цих цілей застосовують судинозвужувальні препарати. Лікарські засоби закапують у ніс. Крім того, лікування фронтіта передбачає застосування антибіотиків з широким спектром впливу, а також прогрівання. При відсутності терапевтичного ефекту від перерахованих вище заходів призначають сильнодіючі препарати, електрофорез, лазерні процедури, гормональні засоби, промивання «кукушка».

Якщо жоден з консервативних способів не дав результату, то лікування фронтіта проводять хірургічним шляхом. Раніше операція являла собою трепанопункція. У сучасній медицині частіше вдаються до більш щадним способам, зокрема, пункції голкою Касірского.

Лікування фронтіта в домашніх умовах найефективніше проводити за допомогою інгаляцій.

Для цього рекомендується використовувати варений картопля (в мундирі). Після варіння воду слід злити, бульби злегка розім`яти. Накрившись рушником, слід дихати над парою. Інгаляції рекомендуються протягом семи-десяти днів через день.

Процедури можна проводити і з використанням настоянки прополісу. Для цього пів-ложки (чайної) препарату вливається в кипляче воду.

При проведенні інгаляцій слід переважно дихати носом.