Антибіотики при гаймориті

Гайморит супроводжується запаленням слизової синусів (Носових пазух). Це призводить до втрати носового дихання. Найбільш поширеними провокуючими дане захворювання факторами є застуда чи переохолодження.

Самостійне використання народних рецептів часто не дає бажаного ефекту. Лікарі призначають антибіотики при гаймориті або оперативне втручання (прокол). Необхідно відзначити, що своєчасне звернення до лікаря у багатьох випадках дозволяє уникнути процедури проколу.

Антибіотики при гаймориті призначаються далеко не в кожному випадку. Це зумовлено різними причинами розвитку запалення. Так, захворювання може мати як вірусну, так і бактеріальну природу. Які антибіотики при гаймориті слід приймати, визначає лікар при огляді і на підставі клінічної картини недуги.

Легка форма захворювання в початковій стадії з часткою ймовірності може мати вірусну природу. У цьому випадку антибіотики при гаймориті не призначаються. Подібні препарати доцільні при бактеріальної формі захворювання. Специфічними ознаками бактеріального гаймориту є: болі в області пазух, гнійні виділення. У разі загострення симптомів або збереження їх більше ніж протягом тижня, необхідне застосування антибіотичних засобів.

Іншими словами, вказані вище медикаменти застосовуються у разі, якщо збудники хвороби - бактерії (найчастіше, золотистий стафілокок).

Антибіотики при гаймориті необхідні для усунення гострої форми патології. Більш того, в медичній практиці досить багато випадків, при яких лікування без застосування антибіотичних засобів було неможливо. В іншому випадку, навіть після здійснення проколу, бактерії могли б далі існувати.

Безумовно, ефективні препарати здатні зняти запалення, знищити хвороботворних мікроорганізмів, прискорити одужання. При цьому необхідно пам`ятати, що тільки лікар може визначити, які саме необхідні препарати, в якій дозуванні і формі при тій чи іншій формі хвороби. Вкрай не рекомендовано самостійно призначати антибіотики при гаймориті у дітей.

Сьогодні вибір препаратів досить широкий. Так, залежно від форми хвороби, лікар може призначити відносно нові сильнодіючі засоби ("Зітролід", "Макропен") або давно і широко використовувані ліки ("Цефалексин", "Ампіцилін" та інші).

У разі розвитку хронічної форми часто призначають мікробіологічне дослідження вмісту гайморової пазухи. Таким чином, точно виявляється збудник і визначається його чутливість до того чи іншого препарату.

Лікар підбирає антибіотик, що володіє високою активністю, здатний проникати в слизову носових пазух. При цьому важливим є і здатність препарату до концентрації, а також збереженню її в період між прийомами.

Якщо гайморит викликаний золотистим стафілококом, необхідно враховувати, що дана бактерія постійно населяє організм і здатна звикнути до дії антибіотиків. У зв`язку з цим, вибір слабкого препарату недоцільний. При використанні сильнодіючих ліків необхідно дотримуватися режиму дозування і не переривати прийом медикаменту. В іншому випадку бактерії виробляють імунітет.

На думку фахівців, приймати такі засоби, як "Зітролід", "Макропен" достатньо протягом двох-трьох днів, так як вони прекрасно усувають запалення за цей час. Препарати слід приймати перед їжею, у великій кількості запиваючи водою капсулу. Рекомендована 1 капсула на добу. При цьому необхідно пам`ятати, що при наявності гною в пазухах або сильному набряку слизової ефект ліків буде слабкіше.

Застосування антибіотиків місцевої дії у формі крапель доцільно при відсутності утруднень в протоках до пазух. Для забезпечення вільного просування ліки, як правило, закопують спочатку судинозвужувальні засоби ("Отривін", "Тизин" та інші), а потім антибіотичні засоби ("Полідекса", "ізофра" та інші).