Рак головнго мозку

Раніше поставлений діагноз «рак» був вироком для пацієнта. Виліковування подібного захворювання було практично неможливим. Проте в даний час медицина зробила серйозні кроки в напрямку лікування подібних патологій.

Ціла група патологічних станів підпадає під діагноз «рак головнго мозку». Сьогодні найбільш часто злоякісні новоутворення класифікують залежно від залучених у процес клітинних структур. За частоті пухлини мозку знаходяться далеко не на першому місці і складають всього 6% від числа злоякісних утворень.

Причини розвитку пухлин головного мозку до теперішнього часу до кінця не з`ясовані. Багато лікарів схиляються до думки, що подібним патологій передує травма черепа. Існують деякі ознаки, що вказують на наявність генетичної схильності до розвитку злоякісних новоутворень. Проте всі ці умови не є етіологічними аспектами, а лише сприяють тому, що розвивається рак мозку.

Ознаки даного захворювання визначаються локалізацією пухлинного процесу в конкретному відділі головного мозку (Наприклад, при ураженні мозочка порушується координація, при патології у глядацькій відділі - погіршується зір). Найбільш частими проявами є тривалий головний біль, напади запаморочення.

З плином часу, збільшується в розмірах пухлина призводить до підвищення внутрішньочерепного тиску, що проявляється блювотою, що не приносить полегшення. Характерними ознаками є також порушення пам`яті, уваги і концентрації. Крім того, рак головнго мозку може призводити до розвитку психічних порушень (марення і галюцинацій).

Епілептиформні припадки також є характерними для даного виду патології. Але здебільшого клінічні прояви є неспецифічними і характерні для великої кількості різноманітних патологічних станів.

Діагностується рак головнго мозку з використанням магнітно-резонансної томографії, а також комп`ютерної томографії, яка дозволяє не тільки виявити наявність пухлини, але й візуалізувати її (встановити локалізацію).

Для встановлення морфології ракового освіти необхідно проведення біопсії уражених тканин мозку. Дослідження біоптату на цитологію дозволяє виставити точний діагноз і визначити тактику лікування пацієнта.

Рак головного мозку лікується трьома основними способами:

• хірургічним (висічення уражених тканин) ;
• химиотерапевтическим (з використанням сильнодіючих цитостатиків та інших лікарських засобів) ;
• радіотерапевтичний (шляхом опромінення уражених тканин).

Основним з перерахованих методів є хірургічне видалення пошкоджених пухлинним процесом тканин. Варто відзначити, що далеко не всі пухлини є операбельними, частина з них не піддається хірургічному лікуванню в силу важкодоступність (оточення великими судинами і т. П.). Найчастіше в такому випадку виконується субтотальна резекція пухлини (вирізається та частина, яка доступна для хірургічного втручання), що залишилися пошкоджені структури руйнують впливом іонізуючого випромінювання або хіміотерапії.

Особливе значення має фактор часу. Так, чим раніше розпочато лікування, тим вище ймовірність повного одужання (при цьому кількість можливих ускладнень пухлини зводиться до мінімуму).

Таким чином, рак головнго мозку в даний час не є вироком і неподдающимся лікуванню захворюванням. Однак прогноз залежить від виду пухлини, місця її розташування і ступеня ураження. При цьому, розроблені нові високоефективні прийоми і способи терапії злоякісних новоутворень дозволяють з більшою упевненістю дивитися в майбутнє медицини.