Вазомоторний риніт - лікування традиційними і народними засобами.
У практиці ЛОР-лікаря досить часто зустрічаються пацієнти з таким захворюванням, як риніт, або нежить. Хронічний нежить може бути простим (катаральним), гипертрофическим і атрофическим. Як окреме захворювання розглядається вазомоторний риніт, лікування якого проводить лікар-алерголог.
Причини вазомоторного риніту
Вазомоторний нежить (риніт) зустрічається переважно в осіб, що мають які-небудь вегетативні розлади (дистонію, ендокринні захворювання, знижений артеріальний тиск). У таких людей навіть при незначному подразненні слизової носа спостерігається виражена реакція у вигляді її набряклості і появи рясного відокремлюваного. Таким подразником є вплив холоду, різкий запах, хімічні речовини і т. Д. Досить часто зустрічається сезонний вазомоторний риніт. Лікування його в основному зводиться до усунення алергену, яким є пилок квітучих рослин та злакові культури, пилові кліщі, лупа і шерсть домашніх тварин, побутова хімія, лікарські препарати та багато іншого.
Розрізняють алергічний і нейровегетативний вазомоторний риніт, однак найчастіше обидві ці форми поєднуються. За своїм перебігом алергічний нежить буває гострим і хронічним. Гостра форма хвороби розвивається при різкому переході з теплого приміщення на холод або при впливі дратівної агента. Хронічний вазомоторний риніт частіше має алергічну природу. Для нього характерна сезонність.
Хронічний вазомоторний риніт, лікування та профілактика захворювання
Основним проявом хвороби є раптовий набряк слизової носа, його закладеність і рясне прозоре відокремлюване. Носове дихання утруднене, обличчя пацієнта часто набрякла, голос гугнявий. Через набряку слізного каналу відзначається сльозотеча. Будь-яких змін запального характеру при огляді зазвичай не буває. Хоча у маленьких дітей дуже часто до алергічного нежитю приєднується запалення, яке може перейти в трахеїт і бронхіт. Дитина стає вередливою, не може нормально приймати їжу. Через порушення носового дихання слизова порожнини рота пересохла, шкіра на губах - потріскана. Температура тіла залишається в межах норми.
Діагностичні заходи зводяться до збору скарг у пацієнта. При необхідності призначається загальний аналіз крові, в якому при алергічній природі нежитю можна помітити підвищена кількість еозинофілів. Також для виявлення конкретного алергену проводять алергічні проби на шкірі. У дітей постановку проб виконують після п`яти років. При огляді слизової носа можна відзначити її набряклість. На відміну від нежиті, що має запальну природу, при алергічному риніті слизова носа блідо-синюшного кольору.
Якщо діагностовано вазомоторний риніт, лікування проводиться спільно з лікарем-алергологом. Зазвичай призначаються препарати, що блокують вироблення медіатора гістаміну («Супрастин», «Тавегіл», «Діазолін», «Феністил» і ін.) І препарати кальцію. Курс лікування становить 10 днів. При сильному набряку і скруті носового дихання застосовують судинозвужувальні засоби у вигляді назальних крапель.
Якщо відомий алерген, то можливо підшкірне введення мінімальних доз антигену з поступовим наростанням його концентрації. Це сприяє виробленню власних антитіл. У більш важких випадках за показаннями виробляють внутріносових блокаду новокаїном.
Для дітей і дорослих з проявами дистонії з профілактичною метою корисні гартують і загальнозміцнюючі процедури, прийом полівітамінів.
Гострий вазомоторний риніт, лікування народними засобами
При нежиті доцільно промивання носових ходів сольовим розчином. Це може бути морська сіль або гіпертонічний розчин кухонної солі. Завдяки частому зрошенню видаляється слиз і патогенні мікроорганізми. Ніс можна промивати за допомогою звичайного шприца або спринцівки. Також в аптечній мережі пропонується багато розчинів у вигляді аерозолів. Вода повинна бути кімнатної температури. З часом температуру можна поступово знижувати, тим самим гартуючи ніс.
Бактерицидну дію мають і різноманітні ароматичні масла. Вони також надають тонізуючу дію на нервову систему. Лікувальні трави можна застосовувати тільки при відсутності алергічного компонента.
Зазвичай грамотне поєднання лікарських препаратів з народними засобами дає позитивний результат в лікуванні хвороби.