Лікувальні властивості звіробою і його використання в народній медицині
З давніх часів в рецептах народної медицини знаходить своє застосування звіробій. Це багаторічна цілюща рослина цвіте з червня по серпень. Тобто все літо. Численні квіти звіробою зібрані на верхівках гілок і стебел в золотисто-жовті суцвіття. Вирощують цілюща рослина як культурне. У природі ж звіробій, як і багато лікувальні трави, фото яких відображають всю їхню красу і різноманіття, зустрічається між зростаючими деревами та кущами, по путівцях і в рідких лісах. Побачити його можна також на пагорбах і галявинах.
Лікувальні властивості звіробою використовуються народними цілителями при позбавленні від численних недуг. У траві рослини містяться смолисті і дубильні елементи, гиперицин і флавоноїди, сапоніни і ефірне масло, вітаміни РР, С і Р, нікотинова кислота і фітонциди, а також алкалоїди. Завдяки цим активним компонентам, проявляються базові лікувальні властивості звіробою.
Лікарські засоби, виготовлені з цілющої рослини, не володіють токсичністю. Вони здатні позитивно впливати на організм і чинити на нього різні дії, а саме: в`яжучі, кровоспинні, протизапальні, антимікробні, желче- і глистогінні, болезаспокійливі, біостімулірующіе, сечогінні, дезінфікуючі, антидепресивні, заспокійливі, спазмолітичні, загальнозміцнюючі, фотосенсібілізірующіе.
Лікувальні властивості звіробою дозволяють використовувати його для збудження апетиту. Цілюща трава активізує функціонування травної системи, нормалізує роботу серця, зміцнює стінки капілярів і сприяє звуженню судин. Звіробій, лікувальні властивості якого дозволяють застосовувати його при патологіях ШКТ, нирок, печінки, а також у якості ранозагоювальний засіб, здатний надати стимулюючий вплив на залози внутрішньої секреції і обмінні процеси, що відбуваються в організмі.
Настій цілющої трави рекомендується при проходженні курсу терапії при наявності миокардитов і ендокардитів, атеросклероз і холециститів, пієлонефритів і простатиту. Надає звіробій допомогу при позбавленні від жовчнокам`яної хвороби та гломерулонефриту, вітіліго і мастопатії.
Лікувальні властивості звіробою проявляються і при лікуванні хронічного гастриту. Для позбавлення від цієї недуги, проводять курс прийому настою лікарської трави тривалістю в два місяці. Цілющий засіб приймається щодня по три рази в обсязі по сто мілілітрів. Для приготування настою, необхідно залити одну столову ложку підготовленої трави склянкою окропу. Розчин проціджують через годину, витримавши в ємності, накритою кришкою.
Масляна настойка сирої цілющої трави використовується при лікуванні виразки дванадцятипалої кишки і шлунку. Для приготування такого засобу, наповнюється свіжим звіробоєм літрова банка. Ємність заливається до країв маслом соняшниковою або оливковою. Після витримки отриманої маси на водяній бані протягом півгодини і її подальшого доведення до кімнатної температури, необхідна ретельна фільтрація настоянки. Зберігають отримане масло в холодильнику, в ємності із затемненого скла.
Знаходить своє застосування звіробій і при позбавленні від нічного нетримання сечі. Допомагає він при туберкульозі. Компреси з відвару звіробою рекомендують при хворобах суглобової системи.