Отодектоз у кішок: причини, ознаки та методи лікування
Отодектоз у кішок є досить поширеним захворюванням паразитарного походження. Статистика підтверджує, що хвороби більш схильні молоді тварини, хоча ймовірність розвитку так званої "вушної корости" не виключена і у дорослої особини. Так якими симптомами вона супроводжується і наскільки небезпечна?
Отодектоз у кішок: причини виникнення
Збудником хвороби є кліщ невеликих розмірів Otodectes cynotis, що мешкає на шкірі вушної раковини тварини. Цей паразит має округле тіло жовтуватого кольору і розвинені кінцівки. Розміри його не перевищують 0,3 мм.
Кліщі вражають шкіру вушної раковини, зовнішнього слухового проходу і нерідко пошкоджують барабанну перетинку. Харчуються паразити відшарувалися епітеліальними клітинами. Як правило, цикл розвитку мікроорганізму триває не більше 20-40 днів залежно від умов середовища проживання.
Єдиним джерелом патогенних кліщів є заражена тварина. Але слід зазначити, що дана хвороба зустрічається не тільки у кішок, але також у собак, лисиць та інших домашніх і диких звірів.
Подібних паразитів можна назвати "постійними мешканцями", адже весь їх цикл розмноження проходить в шкірних тканинах хворої тварини. Тому без лікування тут навряд чи можна обійтися.
Отодектоз: симптоми
Безумовно, паразити травмують шкіру і виділяють в тканини токсини - продукти власної життєдіяльності. Це і викликає сильний свербіж і печіння в вушній раковині, що не може не позначитися на поведінці тварини.
Отодектоз у кішок, як правило, починається саме з цих симптомів. Хвора тварина часто струшує головою, треться вухом про тверді предмети, намагаючись зменшити свербіж. При цьому можна спостерігати підвищену нервозність домашніх вихованців, а іноді й певну агресію. Часто активність паразитів призводить до погіршення апетиту і підвищення температури тіла.
Крім того, можна помітити скупчення коричнюватих виділень в зовнішньому слуховому каналі, які являють собою суміш виділяється ексудату і гною.
При наявності подібних симптомів тварину необхідно показати ветеринару. Поступово паразити поширюються вглиб вушного проходу. Нерідко під час захворювання уражаються структури середнього та внутрішнього вуха, в найбільш важких випадках інфекція доходить до мозкових оболонок.
Отодектоз у кішок: методи діагностики
Для того щоб запідозрити наявність хвороби, лікареві достатньо лише оглянути зовнішнє вухо і помітити наявність коричнюватих кірочок - це є приводом для подальших обстежень. У таких випадках необхідний зішкріб з шкіри. Під мікроскопом в ньому нерідко можна помітити дорослих збудників, їх яйця або личинки.
Отодектоз у кішок: лікування
Сучасна ветеринарія пропонує масу засобів лікування подібного захворювання. Як правило, спочатку лікар ретельно прочищає слуховий прохід, видаляючи з нього виділення і скоринки. Після цього у вухо регулярно вводяться протипаразитарні краплі, наприклад препарати "амітразін" або "Акромектін". Крім того, використовуються спеціальні гелі для обробки шкіри з антикліщове ефектом, включаючи засіб "Отодектін". У деяких випадках показано застосування протизапальних препаратів. Якщо отодекоз ускладнений вторинною бактеріальною інфекцією, можливо, знадобиться прийом антибіотиків.