Асиметрія обличчя: тонка грань між нормою і патологією

У живій природі не існує ідеально симетричних «речей», це стосується і людського організму, для якого також характерні свої специфічні особливості і відмінності. Хорошим тому підтвердженням є руки, з яких одна наділена великими можливостями (умінням красиво писати, креслити, малювати) порівняно з іншою, а також візуальне відміну стоп також свідчить про елементи органічної асиметрії. Однак вищенаведені приклади є свого роду нормою, тоді як асиметрія особи часто стає основним фактором серйозного психологічного і фізіологічного розладу.

Однак і тут слід відчувати тонку грань норми і патології, оскільки повністю симетричні обличчя практично відсутні в природі, а легке порушення звичних пропорцій потрапляє в рамки дозволеного і отримує гармонійне назву «індивідуальність образу». Вже стало звичним явищем, коли права частина обличчя злегка ширше з більш різкими рисами, ліва ж половина має простягнуту форму в вертикальної осі і володіє більш м`якими, згладженими контурами. У зв`язку з цим багато людей, знаючи особливості власного обличчя, намагаються зайняти більш вигідний ракурс на фотографії. Однак виникає цілком об`єктивний питання, а коли таке явище вважати аномальним?



Тут є чіткі медичні показники, які необхідно враховувати. Що мається на увазі: діагностується патологічна асиметрія особи тільки в тому випадку, коли спостерігається візуальне порушення звичних пропорцій, рівне 2-3 мм в лінійних вимірах і 3-5 градусів в кутових координатах.



Вельми цікаве явище асиметрія особи, причини якої можуть бути самі різні. Так, в науці виявлено 25 чинників, які обумовлюють дану аномалію. Тут важливо розуміти, що асиметрія особи може бути як вродженою, тобто викликаної характерною специфікою будови черепа, так і набутою, що виникла на тлі прогресуючої патології. Якщо говорити про вродженої формі, то вагоме значення тут має спадковий фактор, а також патології внутрішньоутробного розвитку плода. Після народження такі ознаки можуть залишитися малопомітними, а іноді, навпаки, надають особі грубі дефекти. З цим зрозуміло, тоді чому виникає асиметрія особи вже у сформованого організму?

Головними причинами є різноманітні хвороби, зокрема, запалення лицевого нерва, порушене зір, хвороби зубів, кривошия у дітей, а також вона може виникнути на тлі перенесених операцій, інфарктів та інсультів. Також не варто виключати і власну міміку. Як відомо, у кожної людини переважають певні мімічні звички, наприклад, пріщуріваніе одного ока, вздиманіе однієї брови, викривлена посмішка в одну сторону, які також можуть з часом розвинути необоротну асиметрію обличчя, тому слід своєчасно усунути такі «небезпечні» гримаси.

Порушення пропорцій не завжди вимагає участі фахівця, дуже часто сам пацієнт може виправити власні дефекти обличчя за допомогою нехитрої гімнастики і масажу для особи, які суттєво прискорять і зміцнять м`язовий тонус мімічної мускулатури. Багатьох дам вигідно маскує вмілий макіяж і правильно підібрана зачіска, однак, при серйозних фізіологічних порушеннях необхідна консультація досвідченого медичного працівника. Якщо діагностована асиметрія обличчя, лікування, насамперед, полягає у виявленні причини, а вже потім в її негайне усунення. В крайньому випадку, можна вдатися до послуг косметичної хірургії, яка в даній ситуації може творити чудеса і в найкоротші терміни позбавить від такої аномалії, як асиметрія особи.




» » Асиметрія обличчя: тонка грань між нормою і патологією