Ентеровірусна інфекція - підступна хвороба

Віруси, які породжують ентеровірусну інфекцію, вперше були виявлені в 50-х роках двадцятого століття. Це віруси, що викликають гострі інфекційні захворювання, що відрізняються різноманіттям варіантів клінічних проявів, часто абсолютно один на одного не схожих. Ентеровірусна інфекція так схожа на деякі інші інфекційні захворювання.

До групи підвищеного ризику входять діти, особливо першого року життя, однак, також велика ймовірність виникнення захворювання у дітей до 10 років. Дорослі хворіють ентеровірусна захворюваннями набагато рідше.

Через різноманіття викликають хворобу збудників і форм її протікання ентеровірусна інфекція не дає імунітету, як, наприклад, кір або краснуха, перехворівши якої одного разу можна не боятися повторення.

Найбільш відома форма даної інфекції - ентеровірусна діарея і це часто збиває з пантелику батьків, які вважають діарею симптомом отруєння. Дійсно, зараження може відбутися через продукти харчування або інфіковану воду, проте основним джерелом поширення інфекції є дитячі колективи.

Ентеровірусна інфекція поширюється зазвичай контактним або повітряно-крапельним шляхом. Мікроби інфекції надзвичайно стійкі і гинуть лише при кип`ятінні, від ультрафіолетового опромінення або дії дезінфікуючих розчинів. Головна небезпека ентеровірусної діареї - це зневоднення організму, тому при виникненні блювоти у малюка, навіть при невисокій температурі, блювоти або проносу необхідна госпіталізація.

Ентеровірусна інфекція: симптоми

Інкубаційний період ентеровірусу триває від 2-х до 10 днів. Інфекції можуть протікати у різних людей абсолютно по-різному, не маючи часом навіть віддаленої подібності. У більшості випадків ознаки проявляються у вигляді високої температури, ознобу, лихоманки, нудоти, головного болю, блювоти. Але іноді ентеровірусна інфекція вражає органи і тканини людини: серце, нирки, печінка, легені, центральну нервову систему та ін. Найбільш важка форма її прояву - серозний менінгіт, який супроводжується блювотою, лихоманкою, сильними головними болями. При своєчасному лікуванні захворювання через 7-10 днів закінчується одужанням без ускладнень і залишкових явищ, тому при підозрі на серозний менінгіт вкрай важлива своєчасна госпіталізація хворого.

Іншими проявами інфекції можуть бути сильні болі в суглобах і м`язах, рідкий стілець зі спазмами і болями в животі, герпетична ангіна (Освіта дрібних ранок і бульбашок в зіві), лихоманка - з висипаннями на слизових оболонках і шкірі, захворювання очей із запаленням і почервонінням очного яблука і т.д. Ознаки захворювання більше залежать від індивідуальних особливостей та віку хворого, ніж від серотипу збудника, так що остаточний діагноз на підставі лише ознак поставити неможливо.

Ентеровірусна інфекція: лікування

Специфічного лікування інфекції через різноманіття клінічних проявів не існує. Терапія захворювання залежить від причин та умов його виникнення і від спостережуваних симптомів. Для підвищення опірності організму дії вірусів використовують інтерферони, а для підвищення імунітету рекомендуються імуноглобуліни. Решта препарати, згідно з ознаками захворювання, призначить лікар.

Якщо ентеровірусна інфекція протікає без ускладнень, лікування можна проводити вдома. Хворому пропонується обов`язковий постільний режим, легка їжа, рясне пиття. Слід дотримуватися певної дієти, що виключає з раціону продукти, що можуть погіршити інфекцію в шлунку.

Для попередження розповсюдження ентеровірусу необхідна ізоляція хворого, посилена дезінфекція приміщення, де знаходиться хворий, вживання кип`яченої води (або бутильованої), ретельна обробка овочів і фруктів, і, зрозуміло, дотримання елементарних правил особистої гігієни.