Урогенітальні інфекції: букет неприємних сюрпризів

Сьогодні урогенітальні інфекції є поширеним явищем як в амбулаторній, так і в стаціонарній гінекологічній практиці. У чому причина можливого зараження організму? Перш за все, слід уточнити, що джерелом подібних інфекцій є величезна кількість патогенних мікроорганізмів, проникнувших в життєво важливі системи людського організму і призводять до розвитку різних захворювань. Так, патогенними мікробами, які беруть участь у розвитку пієлонефриту і циститу, є кишкова паличка, стафілококи, ентерококи. Попадання інфекції в піхву і цервікальний канал можуть спровокувати такі хвороботворні бактерії, як уреаплазми, хламідії, мікоплазми та інші.

Для початку більш детально вивчимо урогенітальні інфекції у жінок. Вони представлені такими захворюваннями, як уреаплазмоз, хламідіоз, генітальний мікоз, бактеріальний вагіноз, папіломавірусна інфекція, трихомоніаз і генітальний герпес. Що ж являють собою дані патологічні процеси, і яку шкоду несуть вони жіночому організму?

Отже, уреаплазмоз - це інфекційне захворювання, яке поширюється статевим шляхом, при цьому в організм жінки потрапляє патогенний мікроб (уреаплазма), який і є безпосереднім збудником цієї недуги. Процес адаптації уреаплазми в організмі може тривати до двох тижнів, саме в цей час жінка ставати носієм інфекції і може заразити свого партнера. По закінченню інкубаційного періоду починають проявлятися симптоми, виражені свербінням і палінням при сечовипусканні. Також важливо зауважити, що вагітна жінка, що носить подібну інфекцію, здатна інфікувати плід.

Хламідіоз - поширене захворювання, провоковане внутрішньоклітинними паразитами під назвою хламідії. Захворювання має різні форми перебігу і вражає не тільки сечостатеву систему, але і може привести до розладу інших життєво важливих органів. Хвороба важко діагностується, а при відсутності своєчасного лікування тягне за собою фатальні ускладнення у вигляді запальних процесів маткових труб, матки і яєчників.

Генітальний мікоз вражає грибковою інфекцією слизові сечостатевих каналів, причому подібні урогенітальні інфекції слабо виявляють себе в організмі. Хвороба стає яскраво вираженою вже в занедбаному стані і потребує негайного лікування.

Бактеріальний вагіноз характеризує ті урогенітальні інфекції, які провокують переважання у піхвової середовищу не лактобацил, а хвороботворних бактерій і гарднерел. Захворювання супроводжується рідкими виділеннями з піхви з кислим запахом, крім того воно особливо характерно для вагітних жінок з ослабленим імунітетом.

Звичайно, говорити про небезпеку папіломавірусних інфекцій не доводиться, оскільки подібні урогенітальні інфекції (деяких їх види) є попередниками передракових патологій геніталій і провокують плоскоклітинний рак у жінок і чоловіків.

Якщо говорити про чоловічому організмі, то потрібно зауважити, що хламідійні урогенітальні інфекції у чоловіків протікають до декількох місяців і викликають запальні процеси сечівника. Погано те, що в більшості випадків характерні ознаки патології виявляються вже на більш пізніх стадіях захворювання і залежать від характеру його протікання. Так, поряд з уретритом з різною частотою можуть діагностуватися простатит, орхоепідидиміт, везикуліт, фунікуліт. Також слід уточнити, що перенесені чоловіками хламідійні урогенітальні інфекції не розвивають стійкості імунітету, тому можливі повторення подібних захворювань.

Однозначно ясно одне: урогенітальні інфекції і у чоловіків, і у жінок вимагають раннього діагностування та своєчасного лікування.