Кіста Бейкера підколінної ямки - лікування

Кіста Бейкера підколінної ямки - це доброякісна пухлина, яка розвивається із зворотного боку суглоба коліна, в місці підколінної ямки. Виглядає як м`яке еластичне ущільнення, яке в результаті запального процесу збільшується в розмірі.

Місцем освіти служать слизові межсухожільних сумок, в які через вузький щельовідні прохід потрапляє і накопичується рідина з запаленого суглоба. Досить часто кіста буває двосторонньою.

Причини: Кіста Бейкера підколінної ямки може розвинутися самостійно або на тлі пошкоджень і деформації менісків, синовіту хронічної форми, остеоартриту, остеоартрозу, ревматоїдного артриту, травми суглоба, пошкоджень суглобового хряща.

Симптоми: На самому початку захворювання протікає непомітно або може викликати незначний дискомфорт. При промацуванні ущільнення виступає тільки при розгинанні колінного суглоба, при згинанні зменшується або зовсім зникає.

У міру зростання відбувається защемлення сусідніх нервів, що викликає поколювання й оніміння в області стоп, біль в підколінної ямці, обмеження в рухах, припухлість в області суглоба коліна. Нерідко може виникнути труднощі при згинанні або розгинанні пальців.

Ускладнення: Найбільш поширеним ускладненням захворювання є розрив кісти. Відбувається в результаті збільшення утворення, що провокує зростання тиску скопилася рідини. При цьому рідина проникає в гомілку, сприяючи появі припухлості і болю, почервоніння і супроводжується місцевим підвищенням температури.

Кіста підколінної ямки може чинити тиск на великогомілкової нерв, викликаючи оніміння, слабкість або поколювання в нижній частині кінцівки. Досягаючи значних розмірів, кіста може тиснути на лімфатичні, нервові і кровоносні судини в області під коліном, що викликається набряком і болем гомілки. Освіта кісти сприяє появі варикозних хвороб гомілки.

Кіста Бейкера підколінної ямки може служити причиною виникнення тромбофлебіту і тромбозу глибоких вен кінцівки. Ускладненням тромбозу може бути тромбоемболія легеневої артерії, яка відбувається в результаті відриву тромбу від венозних стінок і його подальшого пересування по організму.

Діагностика: Первинна діагностика захворювання проводиться на підставі типових проявів хвороби. Для точної діагностики хворому призначають ультразвукове дослідження суглоба коліна, артроскопію (огляд порожнини суглоба за допомогою артроскопа), МРТ (томографію магнітно-резонансну).

Лікування: Кіста Бейкера підколінної ямки може лікуватися як симптоматичними, так і радикальними методами. При консервативному лікуванні хворому призначаються курс терапії протизапальними препаратами, компреси, фізіолікування, внутрішньосуглобові уколи (лікарські блокади).

Якщо пухлина збільшується і викликає біль, проводиться пункція. Кіста розкривається, звідти відкачується накопичена рідина за допомогою товстої голки. Далі порожнину промивається, і туди вводяться протизапальні стероїдні препарати. Консервативний метод лікування не завжди дає позитивний результат.

При досягненні пухлини величезних розмірів, а також при значних обмеженнях рухів і сильному здавлюванні нервових судин підколінної ямки, призначається лікування за допомогою оперативного втручання.

Оперативне лікування проводиться шляхом операції, на якій робиться висічення кісти. Операція по видаленню не представляє великої складності, робиться під місцевою анестезією, триває близько чверті години. Після операції з видалення кісти на місце розтину накладається туга пов`язка або гіпс. Через 5 - 7 діб хворому дозволено повноцінно ходити.