Сінна лихоманка

Причиною сезонного ураження нервових закінчень слизових оболонок очей, носа, рота, глотки, гортані, бронхів, що характеризується рясним потоком секрету з носа, сльозотечею і, в деяких випадках, що супроводжується полегшеної формою астми, є реакція алергічного характеру на пилок рослин. Іноді це захворювання називають сінна лихоманка, хоча сіно не є визначальним фактором, а стан хворого не має нічого спільного з лихоманкою. Це пояснюється історією відкриття в 1819 році даного захворювання англійським лікарем Джоном Бостоком, який припустив, що воно пов`язане з сіном (деякі її прояви припадають на період сінокосу). Проте пізніше було встановлено, що симптоми лихоманки викликає дуже дрібна пилок (до 0,04 мм) рослин, які запилюються вітром. Більші частки не можуть вже проникнути в дихальні шляхи.

Алергічна реакція, викликана пилком деяких сезонних рослин, відома як сінна лихоманка, найбільш поширена в сезон сінокосу. Крихітна, ледь помітна пилок, вітром запилюють рослин є основною причиною. Не представляє небезпеки пилок рослин, що запилюються комахами, тому що занадто велика, щоб залишатися в повітрі. До рослин, які відповідають за виникнення сінної лихоманки, відносяться дерева: сосна, береза, вільха, кедр, горіх, граб, кінський каштан, верба, липа. У північних широтах пилок берези вважається найбільш важливим алергеном. Небезпечна пилок трав (райграс багаторічний, лисохвіст луговий, тимофіївка), а також бур`янів (амброзія, подорожник, кропива, полин, щавель). Однак, можливі прояви такого захворювання і протягом року.

Зараз вже відомо, що відбувається, коли алерген (у вигляді пилку, пилу або вовни тварин) вдихається людиною з чутливою імунною системою. У таких осіб, алерген викликає виробництво антитіл імуноглобуліну E (IgE), який зв`язується з огрядними клітинами і базофілами, що виробляють гістамін. Коли алергія викликана пилком декількох рослин, то це називається «поліноз», а якщо пилком трав, то це захворювання відомо, як сінна лихоманка, що є одним з найпоширеніших алергічних захворювань. Зазвичай воно проявляється в дитинстві чи у підлітків, але може виникнути і в будь-якому віці. Цей стан частіше зустрічається у хлопчиків, ніж у дівчаток. Дорослі чоловіки і жінки страждають з однаковою частотою.

Тяжкість захворювання залежить від певних атмосферних умов і кількості пилку в повітрі. Поширеність катаральних симптомів влітку відділяє її від звичайної нежиті, а поєднання їх з утрудненим диханням не дозволяє сплутати з астмою, з якою рідко збігається будь-яка застуда. Особливо великий ризик захворіти на сінну лихоманку для людей, схильних до деяких нервових хвороб з імовірним поразкою в четвертому шлуночку головного мозку. Для осіб з викривленої носової перегородкою також небезпечна сінна лихоманка. Симптоми повністю проходять (корисно в більшості випадків!) При видаленні з несприятливою зони на берег моря чи в гори, а також під час морської подорожі, так як вдається уникнути контакту з пилком.

Сінна лихоманка, швидше за все, спостерігається при сімейному анамнезі алергії, астми або екземи. Іноді можна запобігти симптоми сінної лихоманки, прийнявши деякі основні запобіжні заходи. До них відносяться носіння сонцезахисних окулярів на вулиці, що знижують потрапляння пилку в очі. Повертаючись з вулиці, необхідно переодягнутися і прийняти душ для видалення пилку з тіла. Намагатися в небезпечний період, коли концентрація пилку в повітрі висока, залишатися в приміщенні, тримати вікна та двері закритими, частіше міняти одяг. Не слід в цей період курити чи перебувати поруч із курцями, тримати в будинку живі квіти або тварин. Прибирання повинна бути вологою і регулярної. Нижню частину ніздрів необхідно змащувати невеликою кількістю вазеліну, це може запобігти потраплянню пилку в носові проходи. Звичайно, дуже важко повністю уникнути проблеми, проте зниження впливу речовин, що викликають захворювання, має полегшити симптоми.