Мезаденит у дітей: причини, симптоми і наслідки

Якщо говорити про захворювання мезаденит у дітей, слід уточнити, що воно зачіпає переважно категорію пацієнтів у віці від 6 до 13 років. Крім того, при діагностуванні даної патології вдається визначити хронічні вогнища інфекції, зокрема, гайморит, карієс зубів, тонзиліт, які й провокують алергічну схильність організму.

Отже, мезаденит у дітей характеризує запальний процес лімфатичних вузлів брижі кишечника, здатних загострюватися як гостро, так і хронічно (періодично рецидивувати). Якщо згадати про види патологічного процесу, то має місце неспецифічний, туберкульозний і псевдотуберкулёзний. Аномальне протягом звичного захворювання виділяє гостру і хронічну форми мезаденита.

Перш ніж приступити до продуктивного лікуванню, слід діагностувати і виявити причину даної патології. Якщо говорити про патогенних факторах прогресування хвороби, то потрібно уточнити, що остаточно такі не встановлені. Мезаденит у дітей може формуватися, як наслідок впровадження в лімфовузли брижі кишечника різноманітних хвороботворних мікробів, що призводить до розвитку неспецифічного мезаденита, а туберкульозні інфекції збуджують мезаденит туберкульозний.

Визначимо патогенез захворювання. Слід зазначити, що мезаденит у дітей за своїми ознаками нагадує гостру форму апендициту, однак, є свої характерні відмінності. Больовий синдром розміщується в області пупка або праворуч від нього. Крім того, юний пацієнт є дуже примхливим і вкрай агресивним, та це й не дивно. Інтенсивні болі постійно турбують малюка, також можливий різкий стрибок температури, більше 38 ° С. Постійно присутнє почуття нудоти, часто супроводжується блювотою, і синюшність шкірних покривів. Щоб запобігти прогресуванню захворювання мезаденит, лікування потрібно призначати негайно після детальної діагностики.

При постановці точного діагнозу провідні фахівці спираються на отримані результати анамнезу, переважання туберкульозного процесу в інших органах, позитивну пробу Манту, дані рентгенографії та результати лапароскопії. При визначенні мезаденита туберкульозного необхідно повністю виключити можливість схожих захворювань, а тільки потім приступати до призначення схеми лікування.

Якщо все ж діагностований мезаденит у дітей, лікування гострої і хронічної форм починається однаково, з усунення тієї основної причини, яка спровокувала його розвиток. Також має місце антибактеріальна терапія, проте, її призначають виключно при інтоксикації дитячого організму. Якщо все ж хвороба була своєчасно виявлена, то, швидше за все, консервативне лікування має на увазі фізіотерапію, паранефральную блокаду, охолодження уражених ділянок і прийом ряду медикаментів, а при туберкульозному також рекомендують протитуберкульозні препарати і доречна вітамінотерапія. У більш складних клінічних картинах має місце хірургічне втручання, метою якого вважається розм`якшення лімфатичних вузлів, а також розтин і дренаж порожнини абсцесу (при гнійної формі).

Крім того, щоб уникнути мезаденит у дітей, потрібно своєчасне виконання заходів з профілактики. Так, необхідно систематично відвідувати стоматолога і своєчасно проліковують до кінця стоматити, отити, риніти, фурункули та інші захворювання, а також стежити за появами ушкоджень слизової оболонки рота і шкіри обличчя. Необхідною є і профілактика всіх респіраторно-вірусних захворювань. Важливо розуміти, що своєчасне лікування продуктивно усуває проблему і всі її клінічні прояви в корені.