Корінцевий синдром поперекового відділу: симптоми та лікування

Неврологічні захворювання є однією з тих груп захворювань, що часто призводять до інвалідності або тимчасової непрацездатності. Одне з даних захворювань - корінцевий синдром хребта - зустрічається досить часто. Що ж він собою являє?

Що таке корінцевий синдром?

Під даним терміном зазвичай розуміють сукупність симптомів, що розвиваються в результаті впливу на корінці спинного мозку. Найчастіше до розвитку захворювання призводить остеохондроз - корінцевий синдром при ньому менш інтенсивний, ніж при травмах або грижі диска. Відбувається звуження міжхребцевих отворів, що і призводить до ущемлення виходять нервів.

Основними клінічними ознаками або критеріями корінцевого синдрому є:

• Біль. Характерна інтенсивна, ниючий біль в області здавлення виходить з спинного мозку корінця, що розповсюджується на кінцівки, а іноді й на внутрішні органи.
• Порушення чутливості. Розвивається по ходу виходять нервів. Найчастіше проявляється у вигляді парестезій (почуття мурашок, холодок).
• Атрофія іннервіруємих м`язів і порушення рухів. Розвивається за рахунок поразки нервів, що іннервують ту чи іншу область. Призводить до м`язової слабкості та втрати їх функцій.

Патогенез захворювання

В основі розвитку корінцевого синдрому лежить ураження хребетного стовпа. З часом відбувається виснаження запасів поживних речовин, що містяться в міжхребцевих хрящах. Усугубляющими даний стан факторами є вік, зайва вага, адинамія. В результаті цього відбувається так зване просідання хребців.

Спинномозкові нерви виходять з хребетного каналу через міжхребцеві отвори. За рахунок того що хребет просідає, відбувається звуження цих отворів, що і призводить до ущемлення нервів.

У зоні здавлення розвивається асептичне запалення, яке характеризується набряком прилеглої тканини. Даний набряк ще більше погіршує стан, що і призводить до посилення болю. Біль поширюється по вихідним нервах, через що може виникати картина ураження внутрішніх органів (наприклад, корінцевий синдром грудного відділу хребта може створювати картину стенокардії або інфаркту міокарда).

Причини, що призводять до розвитку захворювання

Крім остеохондрозу, до розвитку захворювання можуть призводити та інші процеси. Серед них виділяються:

• Міжхребцеві грижі. За рахунок розриву хряща і виходу пульпозного ядра за межі хребетного стовпа відбувається здавлювання виходять нервів.
• Дефекти будови і захворювання хребта. Найчастіше є причиною розвитку корінцевого синдрому, починаючи з раннього дитинства.
• Травми. Зазвичай, в результаті неправильного зрощення хребетних відростків, відбувається здавлення корінців.
• Інфекційні захворювання хребта, що призвели до виснаження кісткової і хрящової тканин (остеомієліт).

Часто корінцевий синдром розвивається у огрядних малорухомих людей.

Іноді можливо його розвиток в результаті надмірно важкої фізичної роботи або так званого "зриву спини".

У деяких випадках корінцевий синдром розвивається через переохолодження.

Можуть послужити причиною розвитку корінцевого синдрому деякі препарати (проте в даному випадку даний синдром носитиме назву псевдокорешкового).

Класифікація

Як такої класифікації корінцевого синдрому немає. Умовно клініцисти підрозділяють його згідно поразці анатомічних зон хребта. По даній класифікації виділяють корінцевий синдром:

• Шийного відділу хребта.
• Грудного відділу.
• Поперекового.

Область крижів і куприка уражається остеохондрозом досить рідко, тому дані області в класифікацію не включаються.

Негласно існує класифікація корінцевого синдрому по наявності ускладнень (ускладнений і неускладнений).

Іноді виділяються такі форми корінцевого синдрому, як набутий і природжений (проте дана класифікація зустрічається вкрай рідко, так як в основному даний синдром найчастіше є набутим).

Серед усіх перерахованих форм найбільшого поширення має корінцевий синдром поперекового відділу хребта.

Причини поразки даного відділу

Чому ж найчастіше уражається саме ця область? Причини, через які розвивається корінцевий синдром поперекового відділу, наступні:

• На поперек доводиться найбільше навантаження. Саме тут відбувається її перерозподіл від важкої фізичної роботи. Крім того, поперек навантажується і вищерозташованими відділами тулуба, так як сприяє їх підтримці і положенню.
• Поперековий відділ утворений великими хребцями, що утворюють досить широкі отвори. Через них проходять великі судини і нервові сплетення, які досить легко ущемляються в результаті порушення амортизуючої функції міжхребцевих дисків.
• Корінцевий синдром поперекового відділу також часто розвивається через те, що він є одним з найбільш рухливих ділянок осьового скелета. Надмірно широкі за амплітудою руху легко призводять до зміщення хребців відносно один одного і викликають розвиток болю і утиску нервів.

Клініка

Якщо все ж в результаті ущемлення нервів має місце корінцевий синдром поперекового відділу, симптоми не змусять себе довго чекати.

Першим і найбільш часто зустрічається симптомом є біль. Вона носить прострілюючий характер, з`являється раптово, в результаті важкої фізичної роботи або травми. Поступове наростання болю характерно для остеохондрозу. При цьому простріли також будуть турбувати, проте інтенсивність болю не так висока.

Порушення чутливості зазвичай супроводжує болю. Вона порушується з того боку, де має місце утиск нервів. Корінцевий синдром поперекового відділу зазвичай носить двосторонній характер (при остеохондрозі) .Найчастіше спостерігається зниження чутливості та больового порогу. Іноді можуть мати місце парестезії - збочені або неправильні відчуття.

Порушення функцій м`язів може розвинутися в тому випадку, коли тривалий час має місце поперековий остеохондроз. Корінцевий синдром призводить до м`язової атрофії, втрати можливості до активної фізичної роботи, ослабленню сили м`язових скорочень.

Діагностика

Діагностувати дане захворювання потрібно, враховуючи більшість факторів. В першу чергу слід звернути увагу на скарги пацієнта, оскільки саме на підставі останніх можна будувати припущення про локалізацію патологічного процесу.

Допоміжну інформацію при огляді може дати пальпація зони знаходження болю - буде відчуватися локальне напруження м`язів. Візуально можна виявити нахил пацієнта в хвору сторону (таким чином йому вдається знизити болюче відчуття).

Загальний аналіз крові малоінформативний - може спостерігатися тільки відносне підвищення лейкоцитів за рахунок обмеженого запалення.

Основна перевага в діагностиці корінцевого синдрому має МРТ поперекового відділу хребта. Дане дослідження дозволяє виявити навіть найменше ущемлення нерва і точно визначити локалізацію процесу. Однак труднощі становить саме проведення томографії. МРТ поперекового відділу хребта - досить витратна процедура, тому проводиться вона не всім.

Лікування корінцевого синдрому

Що ж робити, якщо розвинулося дане захворювання? Чи можна лікуватися вдома або краще все ж звернутися в лікарню?

Якщо у вас все ж розвинувся корінцевий синдром поперекового відділу, лікування його варто починати негайно і бажано в стаціонарі.

Як і будь-який вид лікування захворювань опорно-рухового апарату, дане має включати в себе немедикаментозні методи, лікарську терапію і оперативні втручання.

Якщо симптоми захворювання не роблять значного впливу на життєдіяльність, допомогти можуть загальні методи - правильне харчування, уникнення фізичних навантажень, масаж, розслаблюючі гарячі ванни.

Якщо все ж починає турбувати корінцевий синдром поперекового відділу, лікування на початкових етапах має включати в себе використання нестероїдних протизапальних препаратів ("Німесулід", "Диклофенак") всередину або внутрішньом`язово. Якщо починає турбувати інтенсивний біль, рекомендовано використання міжхребцевих блокад. При погіршенні стану рекомендується звернутися на прийом до невролога або нейрохірурга для визначення подальшої тактики лікування.

Фізіотерапевтичне лікування

На думку багатьох травматологів, неврологів і фізіотерапевтів, вилікувати деякі захворювання опорно-рухового апарату можна за допомогою фізіопроцедур.

Для усунення корінцевого синдрому часто використовують електрофорез, електроімпульсні струми.

Електрофорез з деякими препаратами дозволяє домогтися таких ефектів, як:

• Зняття запального процесу.
• Усунення больового синдрому.
• Поліпшення метаболізму в уражених корінцях.
• Відновлення трофіки уражених м`язів і суглобів.

Використання ЕІТ (електроімпульсної терапії) направлено на релаксацію напружених м`язів, поліпшення харчування атрофованих тканин, тонізуючу дію.

Крім інструментальних методів, також корисні заняття в басейні або сеанси лікувальної фізкультури.

Лікування поперекового відділу хребта можна проводити і за допомогою голкорефлексотерапії та сеансів мануальної терапії. Дані методики не мають широкого розповсюдження в загальноприйнятій медицині, проте допомагають досить великій кількості людей.

Хірургічне лікування

Головний фактор, що характеризує корінцевий синдром - симптоми. Лікування в хірургічному стаціонарі рекомендується тоді, коли вони починають набувати загрозливого характеру.

Основними показаннями до оперативного втручання є:

• Інтенсивний больовий синдром, що не купіруемий прийомом НПЗЗ та наркотичних анальгетиків.
• Порушення функції кінцівки з повною втратою активних рухів.
• Незворотні зміни кістково-зв`язкового апарату, що приводять до здавлення.
• Ускладнена міжхребцева грижа.
• Повна втрата чутливості кінцівок.

Операції проводяться в спеціалізованих стаціонарах. Під наркозом створюється оперативний доступ до місця здавлення корінців, видаляються перешкоджають нормальному положенню корінця частинки хребця. При грижі проводиться висічення випав ділянки. В даний час при грижевом корешковом синдромі все частіше і частіше використовується нуклеопластіка - вправлення або висічення випав диска при малому доступі.

Ускладнення захворювання

Як було сказано, несвоєчасне лікування поперекового відділу хребта може призвести до інших іншими захворюваннями. Наприклад, основними ускладненнями можуть виступати:

• Кульгавість. Розвивається через вимушений положення тіла. Згодом може привести до плоскостопості і погіршення стану захворювання (порочне коло).
• Порушення психічного стану. Інтенсивна біль у кінцівках та спині не даватиме спокою вдень і вночі. На тлі перевтоми можуть розвинутися неврози і психози.
• Анкілози і контрактури суглобів. Причиною їх розвитку є знову ж тривале перебування в певному положенні і мала активність.
• У важких випадках ураження нервів може призвести до повного паралічу кінцівок.
• Започаткували запалення може ретроградно потрапити в спинний мозок, викликавши картину менингизма, інфаркту спинного мозку або збільшення поширення процесу на інші корінці.

Профілактика захворювання

Для того щоб запобігти розвитку корінцевого синдрому, слід запам`ятати кілька простих правил:

• Щоденна ранкова зарядка. Допомагає розім`яти м`язи, привести їх в тонус.
• Контроль зайвої ваги. Як було сказано, він є чинником, що погіршує перебіг захворювання.
• Профілактичні сеанси масажу. Допомагають у розминці м`язів і хребетних суглобів, попереджають зміщення хребців один щодо одного, а також не дають випадати міжхребцевих дисків зі свого ложа.
• Правильне харчування. Один з факторів розвитку остеохондрозу - зменшення вмісту поживних речовин у хрящовій тканині. Грамотно складена дієта дозволяє призупинити перебіг процесу.
• Басейн. Дозволяє знизити навантаження на відділи хребта, попутно приводячи в тонус всі м`язи.
• Грамотний розподіл праці та відпочинку. Дане правило дозволяє уникнути перевтоми і травм під час фізичної праці.