Chlamydia trachomatis

Chlamydia trachomatis є мікроорганізмом унікальним. Він володіє своїм власним життєвим циклом. Chlamydia trachomatis є збудником урогенітального хламідіозу. Існує він як в інфекційній позаклітинної формі ЕТ (елементарного тільця), так і в здатної розмножуватися (репликативной) внутрішньоклітинної формі РТ - ретикулярного (сітчастого) тільця. Chlamydia trachomatis схильні до латентного (прихованого) існуванню або мають здатність до тривалого виживання в організмі (персистенція).

Зараження урогенітальним хламідіозом відбувається безпосередньо від людини, що має виражені прояви захворювання або з безсимптомний його перебіг. Як правило, проникають Chlamydia trachomatis при незахищеному статевому контакті. Побутове зараження може статися у разі грубого недотримання правил гігієни, як особистої, так і загальної. Інфікування новонародженого відбувається від хворої матері. Зараження відбувається безпосередньо під час пологів при проходженні плода по родових шляхах. В результаті у новонародженого може розвинутися запалення легенів і кон`юнктивіт.

Внаслідок того, що шлях передачі урогенітального хламідіозу ідентичний іншим статевим інфекціям, то він часто виявляється в поєднанні з ними (гонококами, трихомонадами, мікоплазмами та іншими). При цьому необхідно зазначити, що при розвитку трихомоніазу (тріхомонадоносітельства), збудник (трихомонада), будучи нечутливим мікроорганізмом до антибіотикотерапії, є часто якимось «контейнером» для хламідій. Ця інфекція здатна поглинати збудників багатьох венеричних захворювань. У таких випадках, застосування однієї лише антибіотикотерапії може бути неефективним. При виявленні хламідіозу необхідно провести додаткові дослідження, які спрямовані на виявлення і усунення інших статевих інфекцій.

При хламідіозі інкубаційний період (час від моменту зараження до виявлення перших ознак) становить від однієї до трьох тижнів.

Chlamydia trachomatis. Симптоми

І у жінок, і у чоловіків захворювання протікає без виражених проявів. Саме цей факт (безсимптомного перебігу) сприяє більш пізній діагностиці і призначення лікування. У зв`язку з цим значно збільшується ймовірність розвитку ускладнень.

Прояв симптомів може початися після закінчення інкубаційного періоду (через 1-3 тижні) або декількох місяців при розвитку ускладнень.

Для чоловіків характерною ознакою захворювання є запалення в уретрі (сечівнику). Потім в запальний процес втягується передміхурова залоза, насіннєвий протока, придаток яєчка і насінні бульбашки.

Рання стадія хламідіозу може супроводжуватися уретритом, який триває від одного тижня до місяця. До загальних симптомів захворювання відносять печіння, біль, свербіння при сечовипусканні, часті позиви, прозорі, гнійні, водянисті, молочно-пінисті виділення з статевого члена.

У більш пізньому періоді (при хронічній формі) часто проявляється напруга, біль, дискомфорт в районі промежини, хворобливість близько ануса, біль і збільшення простати, ослаблення і болючість ерекції, прискорені позиви до сечовипускання, зміна кольору, об`єму сперми та інше.

У жінок інфекція часто провокує запалення в шийці матки (цервіцит). До загальних симптомів при цьому відносять болючість при статевому контакті, слизові або з домішкою гною вагінальні виділення, з характерним жовтуватим відтінком і неприємним запахом. Тривале запалення сприяє розвитку ерозії маткової шийки, що супроводжується кров`яними виділеннями, зокрема, після сексуального контакту.

ДНК Chlamydia trachomatis визначається методом ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції). Ця методика вважається найбільш точною (чутливою і специфічною) серед інших діагностичних методів.