ЛуАЗ-969М: технічні характеристики, двигун, пристрій

ЛуАЗ - це вітчизняний автовиробник, який має багатющу історію, наповнену розробкою різних прогресивних технічних рішень, оригінальних ідей і виробництвом знаменитих автомобілів. Однією з найбільш знакових моделей авто для Луцького заводу є ЛуАЗ-969М. Робота над цим «всюдиходом» почалася ще на початку 1970-х років, і досі «Волинка» впевнено їздить по просторах Росії. Чим же завоював таку популярність і визнання у наших автолюбителів цей скромний і непоказний автомобільчик? Відповіді на ці та багато інших питання, що цікавлять дізнаєтеся в ході нашого автоогляди.

Перший у всьому!

ЛуАЗ-969М - це перший в історії радянської автопромисловості легкий позашляховик, на якому з`явився одночасно повний і передній привід. Саме він призначався для потреб сільського господарства і став воістину всенародним автомобілем.

Слід віддати належне нашим радянським інженерам, які створювали це творіння. Технічне оснащення ЛуАЗу за тодішніми часами було найсучаснішим, та й взагалі 969-я модель відрізнялася використанням низки передових технологій. Так, на кожному колесі окремо встановлювався свій редуктор, за рахунок чого був істотно збільшений кліренс автомобіля. Також на прохідність значно вплинула конструкція приводного валу, який був укладений в трубу. Підвіска у луцького позашляховика була незалежною (причому як передня, так і задня). А сам автомобіль відрізнявся напрочуд легкій спорядженої масою. Цьому посприяла нова полунесущая конструкція кузова, а також мінімальна кількість технічного устаткування, яке застосовується на позашляховику.

Модернізація

Перші моделі «Волинки», незважаючи на використання передових технологій, мали безліч недоліків. Тож невдовзі на Луцькому автозаводі було поставлено питання про модернізацію позашляховика. Так на світ з`явилася перша модифікація ЛуАЗ-969М.

Насамперед конструктори прагнули збільшити потужність двигуна. Але без уваги не залишилася і ходова частина. Суттєво доопрацьовано кузов і салон. Трохи змінився і дизайн автомобіля - вперше на «Волинці» збоку з`явилися повноцінні вікна, а сидіння стали обладнуватися ременями безпеки. Також увагу було приділено питанню звукоізоляції. Вирішенням цієї проблеми стала установка відповідних панелей.

Модернізований автомобіль не втрачав своїх позицій і активно продавався на внутрішньому ринку. Та й зараз оголошень з продажем цього дива радянського автопрому дуже багато.

Особливості та підводні камені

Якщо ви вирішили придбати даний автомобіль, то необхідно ретельно зважити всі «за» і «проти». По-перше, ЛуАЗ-969М по зовнішньому вигляду - далеко не статусне авто. По-друге, внутрішній комфорт і якість звукоізоляції позашляховика може задовольнити далеко не кожного автолюбителя, а тому використовувати його розумно тільки для поїздок на полювання або ж риболовлю. Для повсякденного же експлуатації такий автомобіль, на жаль, непридатний.

Єдине, за що можна цінувати «волинки», так це за її чудові ходові якості і просту як двічі два конструкцію. Прохідність ЛуАЗу просто нереальна, і сприяє тому не тільки повний привід і легка споряджена маса, але і високий дорожній просвіт, який дорівнює 28 сантиметрам (і це при трінадцатідюймових колесах!). Ходові якості «Волинки» просто вражають - зараз можна знайти чимало відеофайлів, де цей автомобіль дає фору дорогим джипів преміум-класу типу «Тойоти Прадо» та «Мерседес GLK».

ЛуАЗ-969М - технічні характеристики

Лінійка двигунів у «Волинки" не обширна - тут присутній лише один бензиновий агрегат, та й той має вельми скромні технічні характеристики. Потужність цього 4-циліндрового «монстра» становить 40 кінських сил, а робочий об`єм всього 1,2 літра. Свого часу такий же двигун (ЛуАЗ-969М) встановлювався на деякі моделі «Запорожця».

За паспортом середня витрата палива джипа при 60 кілометрах на годину - 10,0 літра на 100 кілометрів шляху. При цьому обсяг бензобака становить 34 літри. Тобто, грубо кажучи, повної заправки «Волинці» вистачить на 300-350 кілометрів. До речі, сильно розігнатися на цьому автомобілі не вдасться - максимальна його швидкість всього лише 85 кілометрів на годину. Це й не дивно, адже ЛуАЗ створювався не для гонок, а для сільського бездоріжжя - ось тут він і показує свою силу.

Трансмісія на ЛуАЗі має дуже просту конструкцію, тому проблем з нею у автоаматорів не виникає. Однак єдина складність полягає в пошуку необхідних запчастин - позашляховик давно зняли з виробництва, тому що-небудь знайти на нього дуже і дуже важко. Хоча самі запчастини мають дуже демократичну вартість. В іншому характеристика авто ЛуАЗ-969М досить позитивна від автовласників.

Кузов його і внутрішня частина

Кузов у «Волинки» відкритого типу з відкидним заднім бортом. Всередину машини поміщає 4 пасажири. У стандартну комплектацію автомобіля додатково входить м`який тент, який виконував функцію даху в дощову погоду. Ніяких інших «наворотів» крім цього у вартість «Волинки» не входило.

Мінуси

Єдиний недолік, який переслідував ЛуАЗ протягом усього часу виробництва - це висока вразливість металу кузова до корозії. Однак ця проблема, за словами автовласників, дуже швидко усувається за допомогою звичайної пензлика.

Тент недоліків не має, але для більш безпечної їзди по лісових чагарниках водії рекомендують робити металевий дах. Встановлювати її дуже просто, чому сприяє примітивна форма кузова. У такому випадку гілки НЕ будуть розрізати тент, тим самим погіршуючи його стан і герметичність.

Деякі автолюбителі змінюють місце установки двірників вітрового скла. У стандартному варіанті вони розташовані у верхній частині скла. Для зручності водії переставляють їх механізм вниз.

Всередині теж присутні свої недоліки. Серед них водії відзначають надмірно жорсткі задні сидіння. З метою збільшення комфортабельності вони піддаються змінам або замінюються на більш зручні варіанти. Ще один фактор - це звукоізоляція. Шум мотора всередині виразно чується з будь-якої позиції. Рішенням проблеми зі звукоізоляцією послужить заміна дверної оббивки і зміна покриття стелі на більш м`яке. Це дозволить хоч якось знизити шум мотора. Повністю ліквідувати звуки ви ніяк не зможете - таке у вітчизняній «Волинки» кузовне пристрій.

ЛуАЗ-969М додатково оснащується такими деталями, як кенгурятник і протитуманні фари. У деяких випадках автомобілісти роблять аерографію кузова в стилі «хакі» або вибирають більш оригінальний окрас. Наприклад, «волинки» можна забарвити в стилі блискавки, як це показано на фото нижче.

Дизайн ЛуАЗу з такою аерографією дуже оригінальний. Правда, сама вартість лакофарбових робіт буде дорівнює frac12- ціною самого автомобіля.

Про вартість

Оскільки «волинки» зняли з серійного виробництва багато років тому, придбати її можна тільки в стані б / у. Щоб не помилитися з вибором, потрібно ретельно пошукати модель і переглянути купу оголошень. Часто буває так, що автомобіль піддається корозії, і особливо неприємно, коли іржа зрешечено днище машини. Взагалі ця проблема була притаманна «Волинці» завжди, а тому після покупки часто автовласникам доводиться за новою варити кузов. Але з іншого боку, дивлячись на його ціну, яка може коливатися в межах від 200 до 1 тисячі доларів, ЛуАЗу можна багато пробачити - і незручні крісла, та гуркітливий кузов, і слабкий двигун, і навіть вразливість до корозії. До речі, в інтернеті зустрічаються іноді оголошення з продажем «Волинки» за ціною в 3-5 тисяч доларів. Звичайно, за технічним станом ці автомобілі ніби щойно зійшли з конвеєра, однак в силу своєї простий і примітивної конструкції найрозумніше буде придбати ЛуАЗ за 200 доларів і доробити його своїми руками (при наявності вільного часу).

Висновок

Підводячи підсумки, можна сказати, що автомобіль ЛуАЗ-969М - це свого роду конструктор, освоїти який під силу практично будь-якому автомобілісту зі світлою головою і умілими руками. Відремонтувати «волинки» можна, по суті, в польових умовах, та й витягнути з болота її неважко ручною лебідкою. І незважаючи на повну відсутність комфорту, цей позашляховик по праву вважається самим практичним і надійним автомобілем, який при дбайливої експлуатації прослужить вам не один десяток років.

ЛуАЗ - це позашляховик для справжніх любителів екстремального відпочинку, адже завдяки високим ходовим якостям і прохідності «Волинка» проїде навіть там, де не ступала ще нога людини.