Мульчування тирсою підвищує врожайність
Мульчування тирсою - давно відомий садівникам прийом, «підглянутий» у природи. У лісах природна мантія з відмерлих рослинних матеріалів надійно захищає грунт (а, значить, і коріння) від вимивання, пересихання, ерозії. Крім тирси можуть застосовуватися тріски (або шматочки кори), листя, папір, трава, дрібний гравій (використовується більше для декорації), плівка.
Мульчування тирсою - прекрасний спосіб збагатити мізерну грунт, на якому рослини, навіть утворюючи безліч зав`язей, якщо не гинуть, то втрачають плоди. Шар мульчі дозволяє кореневій системі розвиватися, поглинаючи мінеральні добрива та таку необхідну в спеку вологу. Поверхневий шар не твердне, а значить, крім іншого, земля залишається пухкої і коріння можуть «дихати».
Мульчування тирсою можна порівняти зі створенням раю для грунтових і поверхневих бактерій. Приховані від прямих сонячних променів, вони поглинають масу мульчі і, переробляючи її, залишають родючий грунт. Крім того, такий покривний матеріал - справжня комора для грунтових комах та інших організмів, які беруть участь у поліпшенні структури грунту.
Мульчування томатів тирсою, наприклад, просто необхідно в районах, які схильні тривалим засух. Відкрита земля швидко нагрівається, а з нею - і коріння рослини. Часті поливи не рятують, а часом навіть шкодять (особливо денний полив, після якого вода, просочуючись через гарячу грунт, доходить до коренів). Єдиний вихід, який дозволив би зберегти врожай - вкрити землю мульчею.
Другий приклад - мульчування полуниці тирсою. Прийом дозволить не тільки підвищити врожай, а й зберегти ягоди чистими і неушкодженими, оскільки вони не стосуються землі, а значить, не загнивають. Та й збирати таку полуницю набагато зручніше.
Варто, мабуть, згадати ще й про те, що мульчування тирсою не дозволяє землі перегріватися влітку і зменшує промерзання грунту зимой. Мульча пригнічує (або зовсім виключає) ріст бур`янів.
Як правильно проводити мульчування тирсою?
По-перше, варто пам`ятати наступне: шар мульчі під ягідної культурою (будь-який) повинен бути постійно. Якщо ви не плануєте внесення «хімії», частина тирси перемішують з частиною гною (вже перегнилого). Якщо гній вноситься восени (на зиму), то вміст нітратів у плодах не підвищиться.
По-друге, ніж грунт плодороднее, тим мульча розкладається швидше. Після неї утворюється тонкий прошарок перегною, прискорювальна розкладання наступного шару мульчі. Процес утворення родючого грунту проходить повільно, тому результати ви побачите через три-чотири роки після першого мульчування.
По-третє, не можна покривать товстими шарами мульчі важкі грунти, інакше почнеться гниття її нижній частині, особливо в дощову пору. Допустима висота укривного матеріалу на глинистих ґрунтах - 2 см.
По-четверте, перший мульчування проводять тільки влітку (у деяких регіонах - навесні), відразу ж після посіву або висадки розсади. До цього необхідний хороший, рясний полив. Мульча в цей раз повинна бути ретельно подрібнена. Місця сходів слід позначити.
Для зимового мульчування найкраще підходить суміш з тирси, рослинних залишків та недопревшего гною. Товщина шару визначається видом грунту (До 5 см на важких і до 10 см на легких ґрунтах).